Артем Лоік - Капітан текст пісні (lyrics)

Скільки ран, може, не треба!
Капітан біля собору
Я гачу римами в небо!
І прошу нашу свободу!

Скільки ран, може, доволі!
Капітан біля окопу
Я гачу кулями в зло і
Не віддам нашу свободу!

Моя воля, ти не воля — біда,
Та, — як би не було — я тебе не віддам!
Нема Бога, думав, де німа любов
І балакуча куля, та як придивився,— Він там!

Моя воля, ти не воля — ти бій
До якого ми літаємо на небо, ти біль
До якого ми звикаємо, а тому на біт
Мої рими, не бійсь, допоможуть тобі!

Бо неминуча воля тече в нашій крові!
Де дні і ночі в полі — лише вибухи, вір
В те, що буде переможений звір, переписаний твір
Переповнений стіл

Де бабусі де, і де дідусі
І де діти з онуками до них звідусіль
І там, де будемо сидіти досі усі!
Де налитий келих, а не автомат у руці

Моя воля, ти не воля — ти ніч
За якою буде ранок, та допоки темніш, —
І допоки ти між, — Богом і Дияволом,
Убога де моя вела нас ця молитва, як ніж!

І я ріжу Його тіло небес і молю допомогти нам
В цьому пеклі, і де
Я спочатку цим заточеним римованим ножем
Як не хотілося, — ріжу себе!

Скільки ран, може, не треба!
Капітан біля собору
Я гачу римами в небо!
І прошу нашу свободу!

Скільки ран, може, доволі!
Капітан біля окопу
Я гачу кулями в зло і
Не віддам нашу свободу!