нестор - сотні текст пісні (lyrics)

Я не один, нас таких сотні
Замкнутих в безодні

Я не один, нас таких сотні (Сотні)
Замкнутих в безодні (Безодні)
Блукаючи голодний, я зрозумів
Що ти справжній лиш сьогодні (Сьогодні)
В незалежності від погоди (Погоди)
Я приймаю свої невзгоди (Невзгоди)
І нехай руки мої холодні (Холодні)
Завтра буде нове сьогодні

В м'ясо розіб'ю обличчя мої думи у пітьмі
Я так сильно загубився
Що й забув, куди хотів
Все по колу, на повторі ця потворна карусель
Плавить сильно
Мертвий холод проникає до легень
Я малюю уві сні наяву всього лиш попіл
Кровоточить білий світ
Не рятує чорний допінг
Без емоцій, наче мрець
Так давно не бачив сонця
День за днем шукаю сенс
А знаходжу лиш безсоння

Я не один, нас таких сотні
Замкнутих в безодні
Блукаючи голодний, я зрозумів
Що ти справжній лиш сьогодні (Сьогодні)
В незалежності від погоди (Погоди)
Я приймаю свої невзгоди (Невзгоди)
І нехай руки мої холодні (Холодні)
Завтра буде нове сьогодні
Я не один, нас таких сотні (Сотні)
Замкнутих в безодні (Безодні)
Блукаючи голодний, я зрозумів
Що ти справжній лиш сьогодні (Сьогодні)
В незалежності від погоди
Я приймаю свої невзгоди
І нехай руки мої холодні
Завтра буде нове сьогодні (огодні)

Я не один, нас таких сотні (Сотні)
Замкнутих в безодні (Безодні)
Блукаючи голодний, я зрозумів
Що ти справжній лиш сьогодні (Сьогодні)
В незалежності від погоди
Я приймаю свої невзгоди
І нехай руки мої холодні
Завтра буде нове сьогодні