Ірина Білик - Божевільна текст песни
Ірина Білик
[Ірина Білик - Божевільна текст песни]
Синьоокою чаклункою, бувало, називав мене і руки цілував, може, справжнє щастя то було й не стало
Час минув і вже, як сніг розтав, що тоді хотіла, я сама не знаю, може подарунків, може просто слів
Я не вірю в те, що почуття вмирає, що вогонь любові догорів.
Більше ніхто, тільки я в тому винна - божевільна!
Більше ніхто, тільки я в тому винна - божевільна!
"Повернись!", - тобі сказати не зумію, квітень за вікном, а на душі - зима
Ти вже не один, і я це розумію, що ж, у цьому винна я сама.
Більше ніхто, тільки я в тому винна - божевільна!
Більше ніхто, тільки я в тому винна - божевільна!
Більше ніхто, тільки я в тому винна - божевільна!
Більше ніхто, тільки я - божевільна!
Час минув і вже, як сніг розтав, що тоді хотіла, я сама не знаю, може подарунків, може просто слів
Я не вірю в те, що почуття вмирає, що вогонь любові догорів.
Більше ніхто, тільки я в тому винна - божевільна!
Більше ніхто, тільки я в тому винна - божевільна!
"Повернись!", - тобі сказати не зумію, квітень за вікном, а на душі - зима
Ти вже не один, і я це розумію, що ж, у цьому винна я сама.
Більше ніхто, тільки я в тому винна - божевільна!
Більше ніхто, тільки я в тому винна - божевільна!
Більше ніхто, тільки я в тому винна - божевільна!
Більше ніхто, тільки я - божевільна!
Добавить расширенную интерпретацию
Если вы знаете, о чем поет исполнитель, умеете читать «между строк» и знаете историю песни, вы можете добавить интерпретацию текста. После проверки нашими редакторами мы добавим ее как официальную интерпретацию песни!
Последние добавленные интерпретации к текстам песен