Артем Лоік - Брат текст пісні (lyrics)
Artem Loik [Полтава, Україна] 🇺🇦
[Артем Лоік - Брат текст пісні lyrics]
Школа, бійка, недопиті пляшки
Нас покликали на вулицю чужі старшаки
Оточили, чую мат, чую сміх
А нас двоє, і нам пофіг на всіх!
Серце стукає і ледь не втече
Та я відчуваю твоє братнє плече
І хоча доволі страшно посміхаюсь, і так,
Як учив ти запальничку мій стискає кулак!
Як ми бились і стояли тоді
Я життя б своє довірив тобі
А ті суки тільки кодлом, за наказом когось
Зрозуміли це тоді, коли усе почалось
Та не даром полірували турнік
У крові, але веселі, молоді та дурні
Без вини, Боже, ти нас не вини
Ми стояли, а лежали вони!
Прикривай! Прикривай мене!
Най удар цей мене мине!
Бо ти брат назавжди мені
Не по крові, а по війні!
Не по роду, а по душі
Не як сонце, а як дощі
Відчував я твоє плече
З ним і в пеклі не так пече!
Лютий, кулі, недопиті пляшки
Нас покликали в окопи чужі старшаки
Оточили, чую мат, чую сміх
А нас двоє, і нам пофіг на всіх!
Серце стукає і ледь не втече
Та я відчуваю твоє братнє плече
І хоча доволі страшно посміхаюсь, і так
Як учив ти рукоятку мій стискає кулак!
Як ми бились і стояли тоді
Так і зараз я життя своє довірив тобі!
А ті суки тільки кодлом, за наказом когось
Зрозуміли це тоді, коли усе почалось
Знову школа, брате, тільки життя
І душа моя й твоя на шмаття!
За своє, Боже, ти нас не вини
Будемо стояти, а лежати вони!
Прикривай! Прикривай мене!
Най снаряд цей мене мине!
Бо ти брат назавжди мені
Не по крові, а по війні!
Не по роду, а по душі
Не як сонце, а як дощі
Відчував я твоє плече
З ним і в пеклі не так пече!
Нас покликали на вулицю чужі старшаки
Оточили, чую мат, чую сміх
А нас двоє, і нам пофіг на всіх!
Серце стукає і ледь не втече
Та я відчуваю твоє братнє плече
І хоча доволі страшно посміхаюсь, і так,
Як учив ти запальничку мій стискає кулак!
Як ми бились і стояли тоді
Я життя б своє довірив тобі
А ті суки тільки кодлом, за наказом когось
Зрозуміли це тоді, коли усе почалось
Та не даром полірували турнік
У крові, але веселі, молоді та дурні
Без вини, Боже, ти нас не вини
Ми стояли, а лежали вони!
Прикривай! Прикривай мене!
Най удар цей мене мине!
Бо ти брат назавжди мені
Не по крові, а по війні!
Не по роду, а по душі
Не як сонце, а як дощі
Відчував я твоє плече
З ним і в пеклі не так пече!
Лютий, кулі, недопиті пляшки
Нас покликали в окопи чужі старшаки
Оточили, чую мат, чую сміх
А нас двоє, і нам пофіг на всіх!
Серце стукає і ледь не втече
Та я відчуваю твоє братнє плече
І хоча доволі страшно посміхаюсь, і так
Як учив ти рукоятку мій стискає кулак!
Як ми бились і стояли тоді
Так і зараз я життя своє довірив тобі!
А ті суки тільки кодлом, за наказом когось
Зрозуміли це тоді, коли усе почалось
Знову школа, брате, тільки життя
І душа моя й твоя на шмаття!
За своє, Боже, ти нас не вини
Будемо стояти, а лежати вони!
Прикривай! Прикривай мене!
Най снаряд цей мене мине!
Бо ти брат назавжди мені
Не по крові, а по війні!
Не по роду, а по душі
Не як сонце, а як дощі
Відчував я твоє плече
З ним і в пеклі не так пече!