Артем Лоік - Країна текст песни

А що? А що? Привіт, моя країна!
А що? А що? Від Донецька до Крима!
А що? А що? Пише тобі дитина!
А що? А що? З вірою в майбутнє!

А що? А що? Привіт, моя кровина!
А що? А що? Від Донецька до Крима!
А що? А що? Згадую коріння!
А що? А що? Бо так має бути!

Привіт, країна, мій народ, чи просто натовп маси
Що разом "Слава Україні" всі під клубом в м'ясо
Кричить. Привіт, район. Привіт, мій світ, софітів, ситий
Де виріс я, і де світило тільки пиво світле.

Привіт, пацан, який кричав мені: "До дна, братуха!"
Лови листа, він як і ти, в яму лайна піввуха
Привіт, мій дім, сірий під'їзд, шостий поверх, кімната
Де все з роками змінилось чи зламалось, крім дата.

Привіт, моя земля, мої краї, я у коріння
Власного "Я", власного "Ми", власного "Україна"
Де більша половина не говорить українською
Тому що так не круто і не модно ще з дитинства.

Я це ввібрав, як сік із стебла суха губка в себе
Але зараз всі слова в десятку, як Іван Лазепа
Гну свою лінію, як завжди плюю на стандарти
З гори зі смаком, як влада плює на солдатів.

А що? А що? Привіт, моя країна!
А що? А що? Від Донецька до Крима!
А що? А що? Пише тобі дитина!
А що? А що? З вірою в майбутнє!

А що? А що? Привіт, моя кровина!
А що? А що? Від Донецька до Крима!
А що? А що? Згадую коріння!
А що? А що? Бо так має бути!

Пишу не президенту, мій лист кварталам міста
Тим, хто ще на плаву. Агов! Мы пливемо під стік. Стоп!
Візьми свій дух і відшліфуй ти його, годі скиглить!
Життя все в смугах, ни мов зебра, зроби з зебри тигра.

Поки ми зміняємо лишь нікнейм
Хлопці не зупинять кулі рукою, як Нео. Що?
Поки всі наші теплі хаткі скраю, серце краю
Знаю, віддам краю, тим не буде краю.

Пам'ятай! Нікого не існує, тільки ти
Лишь твої дії, твоє серце в твоєму тілі і вона
Країна, де хрестили нас, а після ми шаблі схрестили
І де йде війна, а значить їм всім потрібна війна.

Привіт, студент, є діло, маю в тобі надію
Візьми мій реп і перетворюй слова ці на дію
І поки бидло по спіралі вниз до аду кане
Тягни країну за собою своїми руками.

А що? А що? Привіт, моя країна!
А що? А що? Від Донецька до Крима!
А що? А що? Пише тобі дитина!
А що? А що? З вірою в майбутнє!

А що? А що? Привіт, моя кровина!
А що? А що? Від Донецька до Крима!
А що? А що? Згадую коріння!
А що? А що? Бо так має бути!