Blooms Corda - Недобудови текст пісні (lyrics)

Цього ніколи не було
Ми не ходили з тобою в будинки
В яких за п'ять або десять років
Житимуть люди й людинки

У ті будинки, які ще без вікон
Все дуже просто: вдень світло, вночі темно
Твої туфлі на фоні бетону
Були б немов слухавки від телефонів

Та цього ніколи не було
Ранок настав, ми досі без планів?
Люди – створіння Роберта Брауна
Сонце, чи дощ нічого не значать
Коли ти знаєш, що далі

Твій голос, твоя енергетика
Кава та брауні

Ми не ходили з тобою в будинки
В яких така атмосфера
Немов учора був кінець світу
Та ми із тобою не вмерли

Світ скотився, забравши з собою
Обов'язки, правила, заздрість
Лишилося після лише нас двоє
Кущі, дерева і радість

Ми не взувались з тобою у венси
Не слухали панк, тим паче Мерліна Менсона
Не барвили нігті у чорний лак
Не курили косяк

Не брали з собою сендвічі з сиром
Вино в термосі, плед
Не читали вголос Листя трави
Не вертались назад на своїх двох

Проходячи написи, труби, мох
Безхатніх котів, собак, жебраків
Мужланів, що дурять блискучим костюмом
Себе і монтажників шин

Застереження, щоб не убитися струмом
Гудуть естакади поряд, пих-пих
Тролейбус, що так безнадійно зітхає
Та нам із тобою начхати на всіх
Нас у них уже більше немає