Blooms Corda - Недобудови текст пісні (lyrics)
Блумс Корда [Данил Галик] Україна, Київ
[Blooms Corda - Недобудови текст пісні lyrics]
Цього ніколи не було
Ми не ходили з тобою в будинки
В яких за п'ять або десять років
Житимуть люди й людинки
У ті будинки, які ще без вікон
Все дуже просто: вдень світло, вночі темно
Твої туфлі на фоні бетону
Були б немов слухавки від телефонів
Та цього ніколи не було
Ранок настав, ми досі без планів?
Люди – створіння Роберта Брауна
Сонце, чи дощ нічого не значать
Коли ти знаєш, що далі
Твій голос, твоя енергетика
Кава та брауні
Ми не ходили з тобою в будинки
В яких така атмосфера
Немов учора був кінець світу
Та ми із тобою не вмерли
Світ скотився, забравши з собою
Обов'язки, правила, заздрість
Лишилося після лише нас двоє
Кущі, дерева і радість
Ми не взувались з тобою у венси
Не слухали панк, тим паче Мерліна Менсона
Не барвили нігті у чорний лак
Не курили косяк
Не брали з собою сендвічі з сиром
Вино в термосі, плед
Не читали вголос Листя трави
Не вертались назад на своїх двох
Проходячи написи, труби, мох
Безхатніх котів, собак, жебраків
Мужланів, що дурять блискучим костюмом
Себе і монтажників шин
Застереження, щоб не убитися струмом
Гудуть естакади поряд, пих-пих
Тролейбус, що так безнадійно зітхає
Та нам із тобою начхати на всіх
Нас у них уже більше немає
Ми не ходили з тобою в будинки
В яких за п'ять або десять років
Житимуть люди й людинки
У ті будинки, які ще без вікон
Все дуже просто: вдень світло, вночі темно
Твої туфлі на фоні бетону
Були б немов слухавки від телефонів
Та цього ніколи не було
Ранок настав, ми досі без планів?
Люди – створіння Роберта Брауна
Сонце, чи дощ нічого не значать
Коли ти знаєш, що далі
Твій голос, твоя енергетика
Кава та брауні
Ми не ходили з тобою в будинки
В яких така атмосфера
Немов учора був кінець світу
Та ми із тобою не вмерли
Світ скотився, забравши з собою
Обов'язки, правила, заздрість
Лишилося після лише нас двоє
Кущі, дерева і радість
Ми не взувались з тобою у венси
Не слухали панк, тим паче Мерліна Менсона
Не барвили нігті у чорний лак
Не курили косяк
Не брали з собою сендвічі з сиром
Вино в термосі, плед
Не читали вголос Листя трави
Не вертались назад на своїх двох
Проходячи написи, труби, мох
Безхатніх котів, собак, жебраків
Мужланів, що дурять блискучим костюмом
Себе і монтажників шин
Застереження, щоб не убитися струмом
Гудуть естакади поряд, пих-пих
Тролейбус, що так безнадійно зітхає
Та нам із тобою начхати на всіх
Нас у них уже більше немає