Бумбокс - Історія текст песни
BUMBOX [Україна, Київ]
[Бумбокс - Історія текст песни]
Ілюзією прожитих віків
Поетами написаних історій
В маленькім місті крізь полон дощів
Навік зустрілись дві крилаті долі
Словами не можливо розказать
Як ті серця замріяно кохали
в таке не міг повірить навіть Бог
Вони ж під небом високо літали
Таких історій дуже мало на землі
Вони кохали дуже сильно й до нестями
Їм дуже заздрили всі очі злі
Та не зломать любові, яка жила віками
Дивився в її очі він, тонув
Для неї вж він був просто ідеалом
Ніхто б тоді ніколи не збагнув
Що може все завершитись провалом
Чи може Бог дивився не туди
Чи може замалий для них став світ
Не зміг він врятувати від біди
Той ніжний і закоханий політ
Чому трапляється таке ніхто не знає
І виникло багато запитань
Її він досі пристрасно кохає
Вона ж, чомусь, не хоче цих кохань
Навіщо все це? Як це зупинити?
Нема причин. Їх не було, повір
Коли проходить день і наступає вечір
Він наче вітер вилітав на двір
І дивиться у гору й тихо плаче
Шука на небі дві ясних зорі
Одна десь над Полтавою літає
А інша світиться у нього у дворі
Він падав на коліна і благає
Щоб доля повернула ту любов
До крику, до жалю і до нестями
Він хоче обійняти її знов
Сюжет простий: щоночі він благає
Усе вернути і почати знов
І хай наступить день і знов засяє
Їх спільний день, де починається любов
Поетами написаних історій
В маленькім місті крізь полон дощів
Навік зустрілись дві крилаті долі
Словами не можливо розказать
Як ті серця замріяно кохали
в таке не міг повірить навіть Бог
Вони ж під небом високо літали
Таких історій дуже мало на землі
Вони кохали дуже сильно й до нестями
Їм дуже заздрили всі очі злі
Та не зломать любові, яка жила віками
Дивився в її очі він, тонув
Для неї вж він був просто ідеалом
Ніхто б тоді ніколи не збагнув
Що може все завершитись провалом
Чи може Бог дивився не туди
Чи може замалий для них став світ
Не зміг він врятувати від біди
Той ніжний і закоханий політ
Чому трапляється таке ніхто не знає
І виникло багато запитань
Її він досі пристрасно кохає
Вона ж, чомусь, не хоче цих кохань
Навіщо все це? Як це зупинити?
Нема причин. Їх не було, повір
Коли проходить день і наступає вечір
Він наче вітер вилітав на двір
І дивиться у гору й тихо плаче
Шука на небі дві ясних зорі
Одна десь над Полтавою літає
А інша світиться у нього у дворі
Він падав на коліна і благає
Щоб доля повернула ту любов
До крику, до жалю і до нестями
Він хоче обійняти її знов
Сюжет простий: щоночі він благає
Усе вернути і почати знов
І хай наступить день і знов засяє
Їх спільний день, де починається любов