DRUDKH - Декаданс (Decadence) текст пісні (lyrics)

О, невмолимі скам'янілі дні
Міцна рука над людьми і богами
Чигає там, у сірій далині
Лягає горами за нами

Ми подолаєм знов, ще не одні
Нам скоряться, над все є вірна криця
Та нам також судилося розбиться
Колись і десь об гори кам'яні

Є незмінна земля, і усе на ній зміна невпинна
Золоте - на світанні
За дня вітряного - срібляне
Мідь розтоплена - озеро те ж
В надвечірніх годинах
І застигле залізо - вночі, у холодних туманах
Міцно куте з металів
Ще путо ніхто не роздер це
Дня і місяця й року чотири пори, а на гльобі
В дужих карбах людське неспокійне
І жадібне серце


І для нього судився
Довічний почвірний колобіг