Кажанна - Пазл текст пісні (lyrics)
KAZHANNA [Ганна Макієнко] Полтава, Україна 🇺🇦
[Кажанна - Пазл текст пісні lyrics]
Збираю себе по частинах наче пазл
Я посадила квіточку на пустирі
Мені завжди здавалось, що у нас є час
А потім прокидаєшся в пустій квартирі
Логіка, статика і математика
Не допоможуть у цьому питанні
Лікар широкої практики вилікуй
Мої хворі думки
Твоя нестерпна граматика
Залізла в душу, cховалась у кожен кут
Ти мотузка, яка зав'язала руки
Наші спогади мене ріжуть
Який нестерпний біль
Навколо автомобілі білі осте-сте
Тобі усі завжди завдають болю, ти не у русі
Ти у чортовому колесі
Кажеш - не така, як усі, ти звичайна
Ніхто не кличе тебе на чай
Вином обпікаєш губи
Твої власні руки тебе погублять
Збираю себе по частинах наче пазл
Я посадила квіточку на пустирі
Мені завжди здавалось, що у нас є час
А потім - прокидаєшся в пустій квартирі
Підкинь мене додому, не видаляй
Не вирізай мене ти звідусіль
Розривали простір долоні і скло
Впивалось у ноги босі
Як так може бути, ти когось любиш
Що саме він і саме тут
А потім - з усіх поверхонь стираєш
Спільне минуле неначе бруд
Не кричи
Ти сиділа на балконі опівночі
Мрії паплюжила у печі
Сонечко, ти у розпачі, але згадай:
Все, що маєш - ти дала собі сама
Твій аромат, твій погляд, твій запал
Лишай позаду все це кляте співчуття
Це - твоє життя, твоє повітря
Вдихай, видихай його, відчувай
Збираю себе по частинах наче пазл
Я посадила квіточку на пустирі
Мені завжди здавалось, що у нас є час
А потім - прокидаєшся в пустій квартирі
Я посадила квіточку на пустирі
Мені завжди здавалось, що у нас є час
А потім прокидаєшся в пустій квартирі
Логіка, статика і математика
Не допоможуть у цьому питанні
Лікар широкої практики вилікуй
Мої хворі думки
Твоя нестерпна граматика
Залізла в душу, cховалась у кожен кут
Ти мотузка, яка зав'язала руки
Наші спогади мене ріжуть
Який нестерпний біль
Навколо автомобілі білі осте-сте
Тобі усі завжди завдають болю, ти не у русі
Ти у чортовому колесі
Кажеш - не така, як усі, ти звичайна
Ніхто не кличе тебе на чай
Вином обпікаєш губи
Твої власні руки тебе погублять
Збираю себе по частинах наче пазл
Я посадила квіточку на пустирі
Мені завжди здавалось, що у нас є час
А потім - прокидаєшся в пустій квартирі
Підкинь мене додому, не видаляй
Не вирізай мене ти звідусіль
Розривали простір долоні і скло
Впивалось у ноги босі
Як так може бути, ти когось любиш
Що саме він і саме тут
А потім - з усіх поверхонь стираєш
Спільне минуле неначе бруд
Не кричи
Ти сиділа на балконі опівночі
Мрії паплюжила у печі
Сонечко, ти у розпачі, але згадай:
Все, що маєш - ти дала собі сама
Твій аромат, твій погляд, твій запал
Лишай позаду все це кляте співчуття
Це - твоє життя, твоє повітря
Вдихай, видихай його, відчувай
Збираю себе по частинах наче пазл
Я посадила квіточку на пустирі
Мені завжди здавалось, що у нас є час
А потім - прокидаєшся в пустій квартирі