MONATIK - From U to Z текст пісні (lyrics)

І навіть якщо
В мене залишився лише день
Знай, що попереду
Усе життя в таких, як я
Назад вже вороття немає
Будинок рідний
В раз перетворився на намет
І вони не забудуть тих очей
Що закривалися від рук твоїх
Із злим татуюванням Z
Сама не раз згадаєш

Йди геть!
Бо ти вже не така страшна
Сьогодні вперше за ті дні
Що нам здаються
Довгими роками, посміхаюсь
І посмішку мою запам’ятай
Навіки згадуй уві сні і наяву
Доки повільно у глибоких водах
Від самотності зникаєш



А я стою
Дивлюсь на тебе і дивуюся
Це ж треба низько впасти так
Що діти твоїх птиць-убивць малюють
Я бачив, бачила і ти
Я вибачаюсь, якщо раптом і драматизую
Але вуста твої не чесні
Честно, кажучи вже не працюють
Я впевнений
Що ти тепер драматизуєш
Прийшла пора тобі піти!
Йди геть

Поглянь, що в мене ти забрала
Що ти наробила
Ти розвалила міста в мені, мости в мені
Людей в мені вбила
А я стою
І мрії створюю ще дужче
І дуже чітко уявляю
Як на моїй землі все зажило
Як обіймаються від щастя рідні душі
Я чую, як вони сміються
Як забувають все, що їх бентежило
Я бачу діти бігають у парку
І пролунала не сирена, а шкільний дзвінок
Діти усі сіли за парту
Мистецтва розпочався в них урок
Я бачу люди ходять у кіно і на концерти
Співають в унісон, разом, відверто
Так шрами на душі і тілі заважають їм
Глибокі, ті, що ти лишила
Але вони танцюють
І стрибають вище, що є сили

Біль зникає
Знаєш

Це дуже складно
Але я заплющую щосили очі
Стискаючи руки у кулаки
Згадуючи, що велика сила є в думках
Ще дужче згадую як все було
І як все буде уявляю

Я бачу мати обіймає свого сина
Я бачу як вогонь вже загасили у містах

Я бачу мати обіймає свого сина
Я бачу, як вогонь вже загасили у містах
Я відчуваю, як зникають біль, страждання
Сльози і народжується сила
Я відчуваю, як зникає страх
Я бачу люди повертаються з чужих земель
На землі
Котрі так любили з самого дитинства
Я чую в небесах літають літаки
Їх не бояться, бо вони летять
Із миром до землі
Землі, на котрій сяє мир, добро
Взаєморозуміння і єдинство

Я чую, як птахи співають
Бачу, як виходить сонце з горизонту
Я бачу прокидаються міста
І всі по своїм справам розбігаються
Діляться планами вуста
Всі на улюбленій роботі

Я чітко чую друзі гучно
Обговорюють свій день у пабі
Не на фронті
Я чую свіжий і такий смішний Stand Up
І люди сльози витирають вже від сміху
Безтурботно

Я бачу, як зникають танки
З’являються набридливі
З автомобілів пробки
Думки несуться у танок
І перетворюються мрії
Про майбутнє в замальовки
Я чую літо нам свої вірші
Красиві теплі знову пише
А суперечок тих
Які були раніше, я не чую
Навколо лише справжня
Гучна, улюблена до болю
У душі місцева тиша

Мені не вистачить години
Описати все, у що я вірю
Дня тим паче

Ми жили добре. Жити будемо ще краще
Я щиро вірю, що я це побачу
Та навіть, якщо в мене залишився лише день
Знай, що попереду усе життя в таких, як я

Як думаєш, вони тобі таке пробачать?