NICHKA - Стяг текст пісні (lyrics)
Нічка [Даяна Кульбіда] Нетішин, Хмельницька обл./Київ, Україна 🇺🇦
[NICHKA - Стяг текст пісні lyrics]
Стяг мій майорить де синьо-жовтими степами
Там в душі горить те, що не вимовить словами
Там бурхливі ріки зашивають рани
І я бачу не уві сні очі тата й мами
Гори мої, море моє - я без вас, як сирота
Любі мої, люди мої - все без вас лиш самота
Та й на чужих на просторах не зверне мене з доріг
Бо я в крові маю волю, в серці маю оберіг
Гори мої, море моє - я над вами наче птах
Там, де ви лише свобода і світанок на вустах
Тут на рідних на просторах Стуса й Симоненка рід
Від них в крові маєм волю, в серці маєм оберіг
Стяг мій майорить де синьо-жовтими степами
Там в душі горить те, що не вимовить словами
Там бурхливі ріки зашивають рани
І я бачу не уві сні очі тата й мами
Стяг мій майорить де синьо-жовтими степами
Там в душі горить те, що не вимовить словами
Там бурхливі ріки зашивають рани
І я бачу не уві сні очі тата й мами
Сильна моя, рідна моя - від Говерли й до Дніпра
Ми тепер живем за трьох і збира по клаптиках
Дім наш, віру і надію, й не обірветься струна
Як не було б важко, бийся й пам’ятай, лиш ти одна
Нескорена у бою, нескорена у пітьмі
Нескорена від болю, нескорена в боротьбі
Нескорена у думках, від світанку й до зорі
Нескорена у піснях, нескорена у мені
Стяг мій майорить де синьо-жовтими степами
Там в душі горить те, що не вимовить словами
Там бурхливі ріки зашивають рани
І я бачу не уві сні очі тата й мами
Стяг мій майорить де синьо-жовтими степами
Там в душі горить те, що не вимовить словами
Там бурхливі ріки зашивають рани
І я бачу не уві сні очі тата й мами
Там в душі горить те, що не вимовить словами
Там бурхливі ріки зашивають рани
І я бачу не уві сні очі тата й мами
Гори мої, море моє - я без вас, як сирота
Любі мої, люди мої - все без вас лиш самота
Та й на чужих на просторах не зверне мене з доріг
Бо я в крові маю волю, в серці маю оберіг
Гори мої, море моє - я над вами наче птах
Там, де ви лише свобода і світанок на вустах
Тут на рідних на просторах Стуса й Симоненка рід
Від них в крові маєм волю, в серці маєм оберіг
Стяг мій майорить де синьо-жовтими степами
Там в душі горить те, що не вимовить словами
Там бурхливі ріки зашивають рани
І я бачу не уві сні очі тата й мами
Стяг мій майорить де синьо-жовтими степами
Там в душі горить те, що не вимовить словами
Там бурхливі ріки зашивають рани
І я бачу не уві сні очі тата й мами
Сильна моя, рідна моя - від Говерли й до Дніпра
Ми тепер живем за трьох і збира по клаптиках
Дім наш, віру і надію, й не обірветься струна
Як не було б важко, бийся й пам’ятай, лиш ти одна
Нескорена у бою, нескорена у пітьмі
Нескорена від болю, нескорена в боротьбі
Нескорена у думках, від світанку й до зорі
Нескорена у піснях, нескорена у мені
Стяг мій майорить де синьо-жовтими степами
Там в душі горить те, що не вимовить словами
Там бурхливі ріки зашивають рани
І я бачу не уві сні очі тата й мами
Стяг мій майорить де синьо-жовтими степами
Там в душі горить те, що не вимовить словами
Там бурхливі ріки зашивають рани
І я бачу не уві сні очі тата й мами