Мила Нитич - Про кохання текст песни

Розбившись об життєві пороги.
Розійшлись наші, мила, дороги.
Розлетілись по світу душі.
Жить один я теперь мушу.

Не один, ти скажеш, - не вірю
А хто бродить поряд по подвір'ю?
А з ким ти проводиш ті ночі
Коли плачуть очі дівочі?

Ти пробач мені, мій милий, за любов гірку таку.
Що тебе я полюбила на свою біду, коханий.
Ти пробач мені, кохана, що давно так народивсь.
Якби був тобі я пара - то напевно одруживсь.

Розбившись об життєві пороги.
Розійшлись наші, милий, дороги.
Розлетілись по світу душі.
Жить одна я теперь мушу.

Не одна, ти скажеш, - не вірю;
Я в душі твоїй живу, а не тлію.
Я приходжу до тебе у сні
Як любов, що прийшла навесні.

Ти пробач мені, мій милий, за любов гірку таку.
Що тебе я полюбила на свою біду, коханий.
Ти пробач мені, кохана, що давно так народивсь.
Якби був тобі я пара - то напевно одруживсь