Ницо Потворно - Йайа звик текст пісні (lyrics)
Potvorno [Сергій Гусак] Київ, Україна
[Ницо Потворно - Йайа звик текст пісні lyrics]
Зранку до ранку це стрічка новин
Голодний вовк на унітазі я сиджу зовсім один
Повний світ людей який зливається з водою
Туалетний бак пустий наповниться новою
Раз два три ми всі помрем
Вдягну кофту бо я замерз
Як бабуїн великим пальцем я кручю суфлер
В телефоні світу де ми всі живем тепер
Ну коли
Коли вже напишуть шо я зник
Бо до всіх старих новин я дуже звик
Я вимагаю скоріше
Яких небудь рішень бо я звик
Збирати свій світ з бездушних крихт
Емоції на рівні тихий крик
Коли нема одиничок, галочок і стрічок
Бо я звик
Бо я, бо я звик
Бо я, бо я звик
Бо я, бо я звик
Я, я звик
Бо я, бо я звик
Бо я, бо я звик
Бо я, бо я звик
Я, я звик
Зранку до ранку це стрічка новин
На сніданок я скуштую нову сотню домовин
Тисячі життів якими набиваю шлунок
Просто вимкну телефон і почну новий рахунок
Раз два три ми всі помрем
Вдягну кофту бо я замерз
Як бабуїн великим пальцем я кручю суфлер
В телефоні світу де ми всі живем тепер
Ну коли
Коли вже напишуть шо я зник
Бо до всіх старих новин я дуже звик
Я вимагаю скоріше
Яких небудь рішень бо я звик
Збирати свій світ з бездушних крихт
Емоції на рівні тихий крик
Коли нема одиничок, галочок і стрічок
Бо я звик
Бо я, бо я звик
Бо я, бо я звик
Бо я, бо я звик
Я, я звик
Бо я, бо я звик
Бо я, бо я звик
Бо я, бо я звик
Я, я звик
Голодний вовк на унітазі я сиджу зовсім один
Повний світ людей який зливається з водою
Туалетний бак пустий наповниться новою
Раз два три ми всі помрем
Вдягну кофту бо я замерз
Як бабуїн великим пальцем я кручю суфлер
В телефоні світу де ми всі живем тепер
Ну коли
Коли вже напишуть шо я зник
Бо до всіх старих новин я дуже звик
Я вимагаю скоріше
Яких небудь рішень бо я звик
Збирати свій світ з бездушних крихт
Емоції на рівні тихий крик
Коли нема одиничок, галочок і стрічок
Бо я звик
Бо я, бо я звик
Бо я, бо я звик
Бо я, бо я звик
Я, я звик
Бо я, бо я звик
Бо я, бо я звик
Бо я, бо я звик
Я, я звик
Зранку до ранку це стрічка новин
На сніданок я скуштую нову сотню домовин
Тисячі життів якими набиваю шлунок
Просто вимкну телефон і почну новий рахунок
Раз два три ми всі помрем
Вдягну кофту бо я замерз
Як бабуїн великим пальцем я кручю суфлер
В телефоні світу де ми всі живем тепер
Ну коли
Коли вже напишуть шо я зник
Бо до всіх старих новин я дуже звик
Я вимагаю скоріше
Яких небудь рішень бо я звик
Збирати свій світ з бездушних крихт
Емоції на рівні тихий крик
Коли нема одиничок, галочок і стрічок
Бо я звик
Бо я, бо я звик
Бо я, бо я звик
Бо я, бо я звик
Я, я звик
Бо я, бо я звик
Бо я, бо я звик
Бо я, бо я звик
Я, я звик