Олександр Пономарьов - Чомусь так гірко плакала вона текст песни

Вже серце виривалося з тенет
І прагнуло відчути подих волі,
Знайти хвилину радості у долі,
Шукати між зірок і між планет
між зірок і між планет.іж зірок і між планет
між зірок і між планет.іж зірок і між планет

Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло у грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.

Чомусь так гірко плакала вона,
І сльози витирала мов дитина,
Покарана за провину,
Покарана,залишена одна...
Покарана,залишена одна...
Покарана,залишена одна...

Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло у грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.

Зруйнова всесильним почуттям,
Так втомлена самотнім існуванням,
Чи варто говорити про кохання,
Тоді,коли прощаєшся з життям?
Тоді,коли прощаєшся з життям?
Тоді,коли прощаєшся...

Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло у грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
І в душу не приходила весна