Олександр Пономарьов - Чомусь так гірко плакала вона текст песни
Oleksandr Ponomaryov [Хмельницький-Київ, Україна] 🇺🇦
[Олександр Пономарьов - Чомусь так гірко плакала вона текст песни]
Вже серце виривалося з тенет
І прагнуло відчути подих волі,
Знайти хвилину радості у долі,
Шукати між зірок і між планет
між зірок і між планет.іж зірок і між планет
між зірок і між планет.іж зірок і між планет
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло у грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
Чомусь так гірко плакала вона,
І сльози витирала мов дитина,
Покарана за провину,
Покарана,залишена одна...
Покарана,залишена одна...
Покарана,залишена одна...
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло у грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
Зруйнова всесильним почуттям,
Так втомлена самотнім існуванням,
Чи варто говорити про кохання,
Тоді,коли прощаєшся з життям?
Тоді,коли прощаєшся з життям?
Тоді,коли прощаєшся...
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло у грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
І в душу не приходила весна
І прагнуло відчути подих волі,
Знайти хвилину радості у долі,
Шукати між зірок і між планет
між зірок і між планет.іж зірок і між планет
між зірок і між планет.іж зірок і між планет
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло у грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
Чомусь так гірко плакала вона,
І сльози витирала мов дитина,
Покарана за провину,
Покарана,залишена одна...
Покарана,залишена одна...
Покарана,залишена одна...
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло у грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
Зруйнова всесильним почуттям,
Так втомлена самотнім існуванням,
Чи варто говорити про кохання,
Тоді,коли прощаєшся з життям?
Тоді,коли прощаєшся з життям?
Тоді,коли прощаєшся...
Чомусь так гірко плакала вона,
Ховаючи обличчя у долонях,
І щось боліло у грудях і у скронях,
І в душу не приходила весна.
І в душу не приходила весна