Palina - Рыбою тэкст песні (lyrics)

Називала рибою, не просила нічого взамін
Тільки знати, що я десь є на оцьому світі
Світі білому, наче сіль тропічних морів
Яка в'їдається в шкіру і жодною рідиною її не витравиш звідти

Казала, що буде писати, не питала адреси, а втім
Завжди присилала поштівку з якогось незвичного міста
Де (на поштівці, тобто) руїни старих стін
Чи страви місцевої кухні і кілька слів

Що скоро повернеться, що вже видно світло
В кінці тунелю, і що це, безумовно, не поїзд
Називала рибою
Писала, що дуже хоче торкнутись рукою

Я не заперечував, я чекав, я навчився плавати
Я вивчив напам'ять всі прибрежні води
Я перестав виходити на берег, щоб її не проґавити
Та вона не виходила

Я забув, як це розмовляти, і як це дихати
Врешті-решт я зробився рибою, мовчазною і сильною
То якого такого милого, то якого такого милого
Вона повернулася, і з води мене вийняла?