RIZUPS - Україна текст песни
Різапс [Назар-Хайдар Хассан "ХАС" та Мар'ян Сакалюк "Марік"] Львів, Україна
[RIZUPS - Україна текст песни]
Приспыв:
Це країна, саме та на яку ти чекав
Україна, яку колись ти кохав
Як мати сина бережем свій життєвий плин
Якщо загинем, то для неї останій наш вдих.
Чому не інакше? Чому саме так?
Чому довіра приходить лише через страх?
Поясніть мені люди, чого ми варті з ними
Ми були уже ніхто, тепер станемо нікими.
Німими, які хочуть говорити
Але мову продали, теперь прагніть жити
Ви втратите все, до останього, ви зазнаєте краху морального!
Чому саме так? Чому не інакше?
Як смієшь ти питати: "Чому не буде краще?"
Пообіцяли життя, сказали лишь "гризни"
А ти стояв задом, а не проти Вітчизни.
Ти зрадив мову, ти зрадив Украіну
Вона стане без тебе, а ти впадеш в руїну
Ти загубив розум і совість свою
Ти навіть не достойний спитати: " Чому?"
Бережи Україну, люби, як рідну матір
Це наша земля, її не можуть забрати
У нас українців, брати ми ж єдині
Бережи свою державу. Слава Україні!
Це країна, саме та на яку ти чекав
Україна, яку колись ти кохав
Як мати сина бережем свій життєвий плин
Якщо загинем, то для неї останій наш вдих.
Чому все саме так, чому так, а не інакше
Кожен по своєму мастак, та не не вміє він жити краще
Чи ми чекаємо на те, шо все буде сам по собі
Закликаємо в бій, а боротись не готові.
Нас возили на Сибір, нас садили у тюрму
А за те що з України, я питаю вас: "Чому?"
Чому ми лиєм кров, проливаем за інших
Народившись з клеймом вмирає "українчик"!
Рідні наші степи, мальовнича природа
Та тут гинули ми через слово "Свобода"!
Усі прагнуть влади, зупинися світ
Зроби крок назад! Там вмирав твій дід.
Останній видих, в думках мала дитина
Кровю облита карта і назва "Україна"!
Вийди на вулицю, наче справжні люди
Тепер брудне повітря, вдихни на повні груди.
І ось наш світ, у справжніх кольорах
Це на справді не люди, а органічний страх
Хіба с такими можна почати війну
Та залишається питання, скажіть мені: "Чому?"
Чому все життя нас за ніщо карають
Скільки була Україна, стільки люди страждаюсь
Люди помирають, днями, ночами
А діти народжуються, уже рабами!
І де та суть, заради чого ми живемо?
Просто до кінця ми тернистий шлях пройдемо?
Ми гнули свої спини, для матінки Москви
Від страшного голоду до Другої війни!
І від тих до сьогоднішнього часу
Я питаю вас: "Чому? Де гордість ваша?"
Ви забули свою мову. Ви зрадили батьків
Поміняли маму с татом на своїх ворогів.
Тепер Вітчизна не мила, а хто вас тримає?
Все ж питання: "Чому?", чому я не знаю
Невже не соромно Вам, перед вашими дітьми?
Вони живуть заради світла, виж заради - пітьми!
Для вас я - ніхто, та Бог вас примусить
По скриптом скажу: "Синє паливо душить".
Це країна, саме та на яку ти чекав
Україна, яку колись ти кохав
Як мати сина бережем свій життєвий плин
Якщо загинем, то для неї останій наш вдих
Це країна, саме та на яку ти чекав
Україна, яку колись ти кохав
Як мати сина бережем свій життєвий плин
Якщо загинем, то для неї останій наш вдих.
Чому не інакше? Чому саме так?
Чому довіра приходить лише через страх?
Поясніть мені люди, чого ми варті з ними
Ми були уже ніхто, тепер станемо нікими.
Німими, які хочуть говорити
Але мову продали, теперь прагніть жити
Ви втратите все, до останього, ви зазнаєте краху морального!
Чому саме так? Чому не інакше?
Як смієшь ти питати: "Чому не буде краще?"
Пообіцяли життя, сказали лишь "гризни"
А ти стояв задом, а не проти Вітчизни.
Ти зрадив мову, ти зрадив Украіну
Вона стане без тебе, а ти впадеш в руїну
Ти загубив розум і совість свою
Ти навіть не достойний спитати: " Чому?"
Бережи Україну, люби, як рідну матір
Це наша земля, її не можуть забрати
У нас українців, брати ми ж єдині
Бережи свою державу. Слава Україні!
Це країна, саме та на яку ти чекав
Україна, яку колись ти кохав
Як мати сина бережем свій життєвий плин
Якщо загинем, то для неї останій наш вдих.
Чому все саме так, чому так, а не інакше
Кожен по своєму мастак, та не не вміє він жити краще
Чи ми чекаємо на те, шо все буде сам по собі
Закликаємо в бій, а боротись не готові.
Нас возили на Сибір, нас садили у тюрму
А за те що з України, я питаю вас: "Чому?"
Чому ми лиєм кров, проливаем за інших
Народившись з клеймом вмирає "українчик"!
Рідні наші степи, мальовнича природа
Та тут гинули ми через слово "Свобода"!
Усі прагнуть влади, зупинися світ
Зроби крок назад! Там вмирав твій дід.
Останній видих, в думках мала дитина
Кровю облита карта і назва "Україна"!
Вийди на вулицю, наче справжні люди
Тепер брудне повітря, вдихни на повні груди.
І ось наш світ, у справжніх кольорах
Це на справді не люди, а органічний страх
Хіба с такими можна почати війну
Та залишається питання, скажіть мені: "Чому?"
Чому все життя нас за ніщо карають
Скільки була Україна, стільки люди страждаюсь
Люди помирають, днями, ночами
А діти народжуються, уже рабами!
І де та суть, заради чого ми живемо?
Просто до кінця ми тернистий шлях пройдемо?
Ми гнули свої спини, для матінки Москви
Від страшного голоду до Другої війни!
І від тих до сьогоднішнього часу
Я питаю вас: "Чому? Де гордість ваша?"
Ви забули свою мову. Ви зрадили батьків
Поміняли маму с татом на своїх ворогів.
Тепер Вітчизна не мила, а хто вас тримає?
Все ж питання: "Чому?", чому я не знаю
Невже не соромно Вам, перед вашими дітьми?
Вони живуть заради світла, виж заради - пітьми!
Для вас я - ніхто, та Бог вас примусить
По скриптом скажу: "Синє паливо душить".
Це країна, саме та на яку ти чекав
Україна, яку колись ти кохав
Як мати сина бережем свій життєвий плин
Якщо загинем, то для неї останій наш вдих