RIZUPS - Залежність текст песни
Різапс [Назар-Хайдар Хассан "ХАС" та Мар'ян Сакалюк "Марік"] Львів, Україна
[RIZUPS - Залежність текст песни]
Я б із радістю когось спитав: «Як мені жити краще?»
Та мудреці мене покинули на призволящі
«О Боже, Хас, ти ж на себе не подібний»
Та я не в бальних танцях і підтримка не потрібна…
І вже як місяці три, почав я жити без рим
Не написав ані слова, в моїх віршів карантин
Слова затерті до дир, в мільйонів новий кумир
На стінах знятих квартир, намалював собі тир.
І розстріляв усі стіни, бо вони свідки подій
Хотів багатства, тож Харон мій персональний водій
І знову скажуть, що слова не залишились пустими
Краще б Ви мовчали. Залишайтесь німими…
Світло на тінь, Серце на лід
Я поміняв доля на слід
Тишу на крик, щастя на мить
Я віддав все, що мав, та до болю вже звик
Моя залежність. Моя залежність.
Так вже сталось, що я дому місяцями не бачу
А рідне місто, за мною, колись навряд чи заплаче
Тут, як і всюди, під*раси, які вірять формату
Їм не важлива творчість, якщо нема зарплати.
Я деградую, як поет, бухаю, як скаженний
Я нікудишній друг, і аж ніяк не наречений
А ще є зайва вага, харчуюсь не по формулі
Та я ваще «мудак», так пишуть бл*ді на форумі!
А я втратив насолоду часу, наче в’язень
Поганий мікрофон, як завжди, пересушує зв’язки
Якось все навколо стало настільки звичним
Тільки хейтери, коли сосуть, ковтають глибше.
Світло на тінь, Серце на лід
Я поміняв доля на слід
Тишу на крик, щастя на мить
Я віддав все, що мав, та до болю вже звик
Моя залежність. Моя залежність.
Світло на тінь, Серце на лід
Я поміняв доля на слід
Тишу на крик, щастя на мить
Я віддав все, що мав, та до болю вже звик
Моя залежність. Моя залежність
Та мудреці мене покинули на призволящі
«О Боже, Хас, ти ж на себе не подібний»
Та я не в бальних танцях і підтримка не потрібна…
І вже як місяці три, почав я жити без рим
Не написав ані слова, в моїх віршів карантин
Слова затерті до дир, в мільйонів новий кумир
На стінах знятих квартир, намалював собі тир.
І розстріляв усі стіни, бо вони свідки подій
Хотів багатства, тож Харон мій персональний водій
І знову скажуть, що слова не залишились пустими
Краще б Ви мовчали. Залишайтесь німими…
Світло на тінь, Серце на лід
Я поміняв доля на слід
Тишу на крик, щастя на мить
Я віддав все, що мав, та до болю вже звик
Моя залежність. Моя залежність.
Так вже сталось, що я дому місяцями не бачу
А рідне місто, за мною, колись навряд чи заплаче
Тут, як і всюди, під*раси, які вірять формату
Їм не важлива творчість, якщо нема зарплати.
Я деградую, як поет, бухаю, як скаженний
Я нікудишній друг, і аж ніяк не наречений
А ще є зайва вага, харчуюсь не по формулі
Та я ваще «мудак», так пишуть бл*ді на форумі!
А я втратив насолоду часу, наче в’язень
Поганий мікрофон, як завжди, пересушує зв’язки
Якось все навколо стало настільки звичним
Тільки хейтери, коли сосуть, ковтають глибше.
Світло на тінь, Серце на лід
Я поміняв доля на слід
Тишу на крик, щастя на мить
Я віддав все, що мав, та до болю вже звик
Моя залежність. Моя залежність.
Світло на тінь, Серце на лід
Я поміняв доля на слід
Тишу на крик, щастя на мить
Я віддав все, що мав, та до болю вже звик
Моя залежність. Моя залежність