ROPAN - Між добром і злом текст пісні (lyrics)

Там, де добро разом зі злом
Заплутані одним міцним - вічним вузлом
Так важко обірвати зв'язок з тобою, Вічність
Шлях до гармонії лежить через протиріччя
Там, де добро разом зі злом
Заплутані одним міцним - вічним вузлом
Так важко обірвати зв'язок з тобою, Вічність
Шлях до гармонії лежить через протиріччя

Я народився в маленькому місті
Де навколо ліси й поля чисті
Про це місто не знають туристи
Тут більшість жаліється мов: "нема чого їсти"
В моїх людях не бачу тривоги
Бо в усьому завжди винні дурні й дороги
Не відчиняють двері тим, хто оббиває пороги
Проблеми з екологією, природа у полоні
На землю нашу падали завжди сльози солоні
Проблеми в душах у людей, їх душі в Бабілоні(Вавілон)
Ніхто не хоче думати, Тільки плескати в долоні
Доки Сини найкращі гинуть у воєнній зоні

За нас, за вас, за Крим і за Донбас
Я вірю, що настане світлої перемоги час
Хто згоден з цими твердженнями - підіймайте руки
Ми всі одна сім'я, вся Україна - це Прилуки

Там, де добро разом зі злом
Заплутані одним міцним - вічним вузлом
Так важко обірвати зв'язок з тобою, Вічність
Шлях до гармонії лежить через протиріччя
Там, де добро разом зі злом
Заплутані одним міцним - вічним вузлом
Так важко обірвати зв'язок з тобою, Вічність
Шлях до гармонії лежить через протиріччя

Я безкінечний геноцид
Я омитий ріками крові сучасний Донбас
Я брехлива назва АТО, я Донецьк, я Луганськ
Я Лисичанськ, я Щастя, я Станиця Луганська
Я Попасна, я Горлівка, я Логвинове
Я Світлодарськ, я Калинове, я Піски
Я Докучаєвськ, я Маріуполь, я Дебальцеве
Я Широкине, я Краматорськ, я Іловайськ
Я Алчевськ, я Одеса, я Торез
Я Макіївка, я Харків

Я Розстріляний Майдан
Я ще й примарно визнаний Голодомор
Я мужицька Нація, яку
В дійсності величну і славну
Нескінченно гнобили кацапські царі
Й сурогати власного зерня
Я зневажлива дійсність репресивних століть
Я суцільна трагедія, я - Україна
Намагаючись вибратись
З темного погребу, безхребетна
По суті не будучи винною молоком
Годувала зазноб чужих
Коли, правда, від голоду давилася слиною
Наче встала Небога
Але батогом плоті спочатку із Криму
А далі сутенери народних республік
Не боявшись Хреста обідрали
В той же час новообрана влада
Кадика між грудей її заховала
Нам кисневі подушки не видадуть західні Меркель
Чи потрібні країні на трунах сколочені кошти?
Починати, як завжди лишається з себе
Ангелів і своїх ми без сумніву, маємо вдосталь
Хоча більшість із них уже в Сотнях
Отак пафосно і пристрасно гордо
Й боляче про те, що я Україна
Навіщо? Бо красиві слова у простому
І босому сіють тихеньку еліту
більше символів більше епітетів
Жебрака вбирають у роскоші
Революції можна проводити й в спокої
Читаючи книги на постелі