SadSvit, Джозерс, Sad Novelist - Додому текст пісні (lyrics)
СадСвіт [Богдан Розвадовський] Івано-Франківськ, Україна
Dzhozers [Сергій Воронов & Co.] Калуш, Україна 🇺🇦
Сад Новеліст [Новеліст Сумний] Івано-Франківськ, Україна] 🇺🇦
Переглянути всі тексти пісень SadSvit
Переглянути всі тексти пісень Джозерс
Переглянути всі тексти пісень Sad Novelist
[SadSvit, Джозерс, Sad Novelist - Додому текст пісні lyrics]
На вечірці одна особа
Це ти танцюєш
Бо ніхто не бачить
Під стелю скачеш
Я вибратись не можу
Бо щось тримається за горло
Коли черговий кінець світу мине
Відкрию двері навстіж
Там нікого
Забув які це
Вулиці порожні
Наче все насправді було
Додому, біжу назад
Я вийду зовсім скоро
Знайду тебе і буду поряд
Я напевно не там шукав тебе
Шукав свій дім
Холодний назавжди
І це не зима
Сірезні ряди
Невмируща пітьма
Ти чекаєш із моря погоди
Чи ждеш, що наступить завтра
Ще вчора ти був на волі
Та не знаю що є сьогодні
Я напевно не там шукав тебе
Шукав свій дім
Я напевно не там шукав тебе
Шукав свій дім
Пом’ята сорочка, брудне дзеркало
Ти змушуєш забути про усе, що є довкола
Я мовчу, та в голові собі самому щойно волав
Бо ти тепла і гаряча, вже аж лячно
Що коли прийду додому
То зостанеться лиш холод
Сотні хвилювань забути
Змусь мене, не вщух лемент
Втулися носом в груди
Лусни бульку пальцем брудним
Що надута чистим милом
Хоч би що ти не вчинила
Це би виглядало завжди мило, мила
Візьми за руку і міцно стисни
Не стане більше самоти
Візьми до пальців пензлик
Малюй з мене картин
А я вірші напишу, де єдина ти
Це ти танцюєш
Бо ніхто не бачить
Під стелю скачеш
Я вибратись не можу
Бо щось тримається за горло
Коли черговий кінець світу мине
Відкрию двері навстіж
Там нікого
Забув які це
Вулиці порожні
Наче все насправді було
Додому, біжу назад
Я вийду зовсім скоро
Знайду тебе і буду поряд
Я напевно не там шукав тебе
Шукав свій дім
Холодний назавжди
І це не зима
Сірезні ряди
Невмируща пітьма
Ти чекаєш із моря погоди
Чи ждеш, що наступить завтра
Ще вчора ти був на волі
Та не знаю що є сьогодні
Я напевно не там шукав тебе
Шукав свій дім
Я напевно не там шукав тебе
Шукав свій дім
Пом’ята сорочка, брудне дзеркало
Ти змушуєш забути про усе, що є довкола
Я мовчу, та в голові собі самому щойно волав
Бо ти тепла і гаряча, вже аж лячно
Що коли прийду додому
То зостанеться лиш холод
Сотні хвилювань забути
Змусь мене, не вщух лемент
Втулися носом в груди
Лусни бульку пальцем брудним
Що надута чистим милом
Хоч би що ти не вчинила
Це би виглядало завжди мило, мила
Візьми за руку і міцно стисни
Не стане більше самоти
Візьми до пальців пензлик
Малюй з мене картин
А я вірші напишу, де єдина ти
