Скрябін - Мудрий, бо нiмий текст песни
Андрій Кузьменко [Кузьма Скрябін] Самбір, Львівська обл./Київ, Україна
[Скрябін - Мудрий, бо нiмий текст песни]
Багато-гато рокiв, як я був дуже малий
Всi риби жили в небi, а дерева в водi
А я ходив до школи на високiй горi
I люди були добрi, я був дуже малий
Багато-гато часу i немало вина
Старi сухi дерева догорiли дотла
Нема кого питати, де я маю пiти
Не хочуть говорити мої мудрi птахи
Земля собi летiла: осiнь-лiто-зима
I небо там висiло, де вже нинi нема
Я можу набрехати i лишитися сам
Я можу написати i забути слова
Ходили мої ноги, а не видно слiдiв
Робили мої руки всьо, шо я захотiв
Дивились мої очi, але їх вже нема
Колись ще мої губи говорили слова
Мудрий, бо нiмий
Мудрий, бо нiмий
Я не хочу того всього за собою забирати
I не можу вже нiколи новi гори малювати
Плакати не час, нiхто не хоче того знати
Тiльки сльози будуть довго свої знаки малювати
Плакати не час, гаряче море тихо впало
Я лишився на пiску i там, де риби повмирали
Вже не чути нашi кроки, там нема чого ходити
Я лiкарства не шукаю, бо ним можна отравитись
Мудрий, бо нiмий
Мудрий, бо нiмий
Багато-гато рокiв, як я був дуже малий
Всi риби жили в небi, а дерева в водi
А я ходив до школи на високiй горi
I люди були добрi, я був дуже малий
Багато-гато часу i немало вина
Старi сухi дерева догорiли дотла
Нема кого питати, де я маю пiти
Не хочуть говорити мої мудрi птахи
Мудрий, бо нiмий
Мудрий, бо нiмий
Мудрий, бо нiмий
Всi риби жили в небi, а дерева в водi
А я ходив до школи на високiй горi
I люди були добрi, я був дуже малий
Багато-гато часу i немало вина
Старi сухi дерева догорiли дотла
Нема кого питати, де я маю пiти
Не хочуть говорити мої мудрi птахи
Земля собi летiла: осiнь-лiто-зима
I небо там висiло, де вже нинi нема
Я можу набрехати i лишитися сам
Я можу написати i забути слова
Ходили мої ноги, а не видно слiдiв
Робили мої руки всьо, шо я захотiв
Дивились мої очi, але їх вже нема
Колись ще мої губи говорили слова
Мудрий, бо нiмий
Мудрий, бо нiмий
Я не хочу того всього за собою забирати
I не можу вже нiколи новi гори малювати
Плакати не час, нiхто не хоче того знати
Тiльки сльози будуть довго свої знаки малювати
Плакати не час, гаряче море тихо впало
Я лишився на пiску i там, де риби повмирали
Вже не чути нашi кроки, там нема чого ходити
Я лiкарства не шукаю, бо ним можна отравитись
Мудрий, бо нiмий
Мудрий, бо нiмий
Багато-гато рокiв, як я був дуже малий
Всi риби жили в небi, а дерева в водi
А я ходив до школи на високiй горi
I люди були добрi, я був дуже малий
Багато-гато часу i немало вина
Старi сухi дерева догорiли дотла
Нема кого питати, де я маю пiти
Не хочуть говорити мої мудрi птахи
Мудрий, бо нiмий
Мудрий, бо нiмий
Мудрий, бо нiмий