Таисия Повалий - Листопад текст песни

Листопад — печальне диво, це журба дерев знову осінь у полон серця бере
Так буває, опадає листя восени, так ранком опадають наші сни
Тихо сльози опадають, тихо йде любов, мовчання — вирок більшості розмов
Опадають наші роки тихо в сон-траву, я сни колишні бачу наяву.

Листопад загублених надій, неставшихся подій і нездійсненних та даремних моїх мрій
Мій сад до осені пустий, його давно покинув ти і заміта сліпа печаль твої сліди.

Не пиши листів прощання — я прощаю все, нас доля, наче листя, рознесе
Не кидай на вітер слово — птахом полетить у неба бірюзового блакить.

Листопад загублених надій, неставшихся подій і нездійсненних та даремних моїх мрій
Мій сад до осені пустий, його давно покинув ти і заміта сліпа печаль твої сліди.

Осінь серце полонила, та не назавжди, про листопад колись згадаєш ти
Як журилися дерева в розставання час, як осінь раптом розлучила нас.

Листопад загублених надій, неставшихся подій і нездійсненних та даремних моїх мрій
Мій сад до осені пустий, його давно покинув ти і заміта сліпа печаль твої сліди