ТНМК - Тікаю текст песни
Танок на майдані Конґо [Харків/Київ, Україна] 🇺🇦
[ТНМК - Тікаю текст песни]
Моя Пенелопа! Я, по-перше, далеко. Я був парубок моторний.
Лелеки бачили, як рушив я на південь, рушив я на південь, бо набридло все.
До того ж те, що далі завжди краще ніж те, що поруч
Твоя краща здобич — ще не здобута здобич
Диви-диви-диви — які жовті жнива під обрієм, а ті, що під ногами вже стомлені, зломлені
Рушив я на південь, були поруч люди, казали: "Рушимо швидко,
Усюди буде нам дім. Усюди небо нам стеля, пливи-пливи, мій корабель, корабель пливи".
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю.
Моя Пенелопа! Я вже не пам'ятаю, хто ти. Кого повиваєш зараз та хто поруч плаче.
Я питаю, у відповідь виють болота, п'ють свої сльози, питають: "Хто там, хто там"
Чому істота тягне за собой хвору душу, рушив я на південь. Тепер мушу шукати північ.
Колись були люди поруч. Люди, залишив їх під обрієм стомлених, зломлених
Те, що поруч цінуєш, поки не втратиш дотик, лелеки бачили все, хто з них ти, Пенелопа?
Може, було так, може це росповіли пустелі, поки пливе мій корабель-корабель, пливе.
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю.
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю
Лелеки бачили, як рушив я на південь, рушив я на південь, бо набридло все.
До того ж те, що далі завжди краще ніж те, що поруч
Твоя краща здобич — ще не здобута здобич
Диви-диви-диви — які жовті жнива під обрієм, а ті, що під ногами вже стомлені, зломлені
Рушив я на південь, були поруч люди, казали: "Рушимо швидко,
Усюди буде нам дім. Усюди небо нам стеля, пливи-пливи, мій корабель, корабель пливи".
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю.
Моя Пенелопа! Я вже не пам'ятаю, хто ти. Кого повиваєш зараз та хто поруч плаче.
Я питаю, у відповідь виють болота, п'ють свої сльози, питають: "Хто там, хто там"
Чому істота тягне за собой хвору душу, рушив я на південь. Тепер мушу шукати північ.
Колись були люди поруч. Люди, залишив їх під обрієм стомлених, зломлених
Те, що поруч цінуєш, поки не втратиш дотик, лелеки бачили все, хто з них ти, Пенелопа?
Може, було так, може це росповіли пустелі, поки пливе мій корабель-корабель, пливе.
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю.
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю
Тік-тікаю, тік-тікаю