Артем Лоік - Малюнок текст пісні (lyrics)
Artem Loik [Полтава, Україна] 🇺🇦
[Артем Лоік - Малюнок текст пісні lyrics]
Уночі пишу, читаю зранку
Одягаюсь і кормлю собаку
З нею кішку, і іду на вулицю
Моє місто оживає вуликом
У дворі собаку випущу, не стримую
Як свою вночі невиховану риму я
Сонце світить і напевне посміхається
А війна, неначе пляшка, не кінчається
Чи то просто доливають суки літрами
І ми п’ємо, і ніяк її не вип’ємо
І крокуєм в синє небо знову синіми
А цей світ внизу лишається із свинями
У навушниках співає Латексфауна
Я наспівую їх пісеньку – проста вона
Може дійсно і мені таке забацати
І сховати свої панчі десь за басом тим
За вікном війна
А я на, а я на цей біт
Намалюю нам, люю нам
Пісню най летить
За вікном війна
А я на, а я хоч на мить
Намалюю нам, люю нам
Мир, в якому ми
«Хай гримить на полі техніка
Тил тримає Полтавська політехніка…» –
Бубоню під ніс і їду на роботу, де
Керівник культури, волонтер я і т.д
Не гвинтівки заряджаємо, а «радіки»
І концертами збираємо на квадріки
Тепловізори, машини, щоб у голові
Якось виправдовувати те, що ми живі
Сонце посміхається, цілуючи устами
Наші очі, поки хлопців хапає до хмар
Тільки воїни не на небі, вони поруч з нами
Пам’ятай про це удома, даючи хабар
І, поети, ми не маємо права мовчати
Треба виливати пісню у горло, мов чарку!
Хай пече, але беремо свою ноту вище!
Думав не грузити, вибачай, знову не вийшло…
За вікном війна
А я на, а я на цей біт
Намалюю нам, люю нам
Пісню най летить
За вікном війна
А я на, а я хоч на мить
Намалюю нам, люю нам
Мир в якому ми
Одягаюсь і кормлю собаку
З нею кішку, і іду на вулицю
Моє місто оживає вуликом
У дворі собаку випущу, не стримую
Як свою вночі невиховану риму я
Сонце світить і напевне посміхається
А війна, неначе пляшка, не кінчається
Чи то просто доливають суки літрами
І ми п’ємо, і ніяк її не вип’ємо
І крокуєм в синє небо знову синіми
А цей світ внизу лишається із свинями
У навушниках співає Латексфауна
Я наспівую їх пісеньку – проста вона
Може дійсно і мені таке забацати
І сховати свої панчі десь за басом тим
За вікном війна
А я на, а я на цей біт
Намалюю нам, люю нам
Пісню най летить
За вікном війна
А я на, а я хоч на мить
Намалюю нам, люю нам
Мир, в якому ми
«Хай гримить на полі техніка
Тил тримає Полтавська політехніка…» –
Бубоню під ніс і їду на роботу, де
Керівник культури, волонтер я і т.д
Не гвинтівки заряджаємо, а «радіки»
І концертами збираємо на квадріки
Тепловізори, машини, щоб у голові
Якось виправдовувати те, що ми живі
Сонце посміхається, цілуючи устами
Наші очі, поки хлопців хапає до хмар
Тільки воїни не на небі, вони поруч з нами
Пам’ятай про це удома, даючи хабар
І, поети, ми не маємо права мовчати
Треба виливати пісню у горло, мов чарку!
Хай пече, але беремо свою ноту вище!
Думав не грузити, вибачай, знову не вийшло…
За вікном війна
А я на, а я на цей біт
Намалюю нам, люю нам
Пісню най летить
За вікном війна
А я на, а я хоч на мить
Намалюю нам, люю нам
Мир в якому ми