Очеретяний кіт - Електричка текст пісні (lyrics)
[Очеретяний кіт - Електричка текст пісні lyrics]
Моя електричка везе мене з дому до дому
Дивлюся в вікно на осінні пейзажі сумні
Ця воля, цей простір – вони не потрібні нікому
А, може, це просто від втоми здається мені
Сусіда мій пляшку дістав, він розказує з смаком
Як він воював з москалем за свободу Чечні
Він майже все бреше, але наливай, гайдамако
Ти, хоч і далекий, та все ж таки родич мені
Поміж містом і селом рудий вечір за вікном
І тому отут, в вагоні, лиця у людей червоні
Від тюрми до тюрми мчать по рейках дві юрби
І нікому не вдається вийти там, де заманеться
Вийти там
Красуне моя, наша зустріч, як постріл в дорозі
Якби не вагон, не оці паралельні шляхи
Ми вийшли б з тобою і впали в оті верболози
А зверху Господь відпускав би всі наші гріхи
Поміж містом і селом рудий вечір за вікном
І тому отут, в вагоні, лиця у людей червоні
Від тюрми до тюрми мчать по рейках дві юрби
І нікому не вдається вийти там, де заманеться
Вийти там
Нас губить не кривда, не зрада, а болісна звичка
Покірно робити все те, що обридло вже вкрай
Від дому до дому бездомних везе електричка
Від пекла до пекла летить, проминаючи рай
Приспів.Поміж містом і селом рудий вечір за вікном
І тому отут, в вагоні, лиця у людей червоні
Від тюрми до тюрми мчать по рейках дві юрби
І нікому не вдається вийти там, де заманеться
Вийти там
Дивлюся в вікно на осінні пейзажі сумні
Ця воля, цей простір – вони не потрібні нікому
А, може, це просто від втоми здається мені
Сусіда мій пляшку дістав, він розказує з смаком
Як він воював з москалем за свободу Чечні
Він майже все бреше, але наливай, гайдамако
Ти, хоч і далекий, та все ж таки родич мені
Поміж містом і селом рудий вечір за вікном
І тому отут, в вагоні, лиця у людей червоні
Від тюрми до тюрми мчать по рейках дві юрби
І нікому не вдається вийти там, де заманеться
Вийти там
Красуне моя, наша зустріч, як постріл в дорозі
Якби не вагон, не оці паралельні шляхи
Ми вийшли б з тобою і впали в оті верболози
А зверху Господь відпускав би всі наші гріхи
Поміж містом і селом рудий вечір за вікном
І тому отут, в вагоні, лиця у людей червоні
Від тюрми до тюрми мчать по рейках дві юрби
І нікому не вдається вийти там, де заманеться
Вийти там
Нас губить не кривда, не зрада, а болісна звичка
Покірно робити все те, що обридло вже вкрай
Від дому до дому бездомних везе електричка
Від пекла до пекла летить, проминаючи рай
Приспів.Поміж містом і селом рудий вечір за вікном
І тому отут, в вагоні, лиця у людей червоні
Від тюрми до тюрми мчать по рейках дві юрби
І нікому не вдається вийти там, де заманеться
Вийти там