Очеретяний кіт - Зелена ліщина текст пісні (lyrics)
[Очеретяний кіт - Зелена ліщина текст пісні lyrics]
Памятаю, якось ранком
Років двісті тому, може й менше
Але це не так важливо, сину
Прибігає мій товариш і волає:
"Ану піднімайся і рушай по зелену ліщину."
Я спочатку не второпав, але вмився, поїв -
Дуже швидко, бо товариш нетерпляче чекає
Вже як вийшов за ворота, він мені розповів
Що ліщина за вокзалом, а де точно - не знає
Треба йти за лісосмуги, повз великі склади
Перелізти огорожу, що навкруг танкодрому
Там побачимо сторожку і почнуться сади
А за ними, а за ними та ліщина у гаї старому
Вона класна, дуже довга і рівнесенька, як той бамбук
Що на базарі продають нам грузини
Але краще, окрім того, що вона на дурняк
Більше риби кажуть зловиш, якщо вудка з ліщини ген
Йшли ми довго, і не довго, бо цікаво було
Покаталися на танку, на дрезині, на волзі
Познайомились з поетом, що мав дивне житло -
Жив у бочці з під горілки в степу, при дорозі
Він читав нам гарні вірші, але всі не свої
Бо свої читати каже, то не дуже етично
А завершив так: "Колєги, як сказав Навої:
Кожна бочка порожніє, а ліщина - то вічне!
То же рушили ми далі, крізь велике буття
Друг мій вже не зовсім поруч, бо пливе на хмарі
Але інших до походу приєднало життя:
Той віршує, той малює, той грає на гітарі
Так і досі я блукаю у тім райськім саду
Загубив початок шляху, геть забув причину
Та буває аж зрадію, як відчую, що йду
Красним лугом разом з другом по зелену ліщину я!
Років двісті тому, може й менше
Але це не так важливо, сину
Прибігає мій товариш і волає:
"Ану піднімайся і рушай по зелену ліщину."
Я спочатку не второпав, але вмився, поїв -
Дуже швидко, бо товариш нетерпляче чекає
Вже як вийшов за ворота, він мені розповів
Що ліщина за вокзалом, а де точно - не знає
Треба йти за лісосмуги, повз великі склади
Перелізти огорожу, що навкруг танкодрому
Там побачимо сторожку і почнуться сади
А за ними, а за ними та ліщина у гаї старому
Вона класна, дуже довга і рівнесенька, як той бамбук
Що на базарі продають нам грузини
Але краще, окрім того, що вона на дурняк
Більше риби кажуть зловиш, якщо вудка з ліщини ген
Йшли ми довго, і не довго, бо цікаво було
Покаталися на танку, на дрезині, на волзі
Познайомились з поетом, що мав дивне житло -
Жив у бочці з під горілки в степу, при дорозі
Він читав нам гарні вірші, але всі не свої
Бо свої читати каже, то не дуже етично
А завершив так: "Колєги, як сказав Навої:
Кожна бочка порожніє, а ліщина - то вічне!
То же рушили ми далі, крізь велике буття
Друг мій вже не зовсім поруч, бо пливе на хмарі
Але інших до походу приєднало життя:
Той віршує, той малює, той грає на гітарі
Так і досі я блукаю у тім райськім саду
Загубив початок шляху, геть забув причину
Та буває аж зрадію, як відчую, що йду
Красним лугом разом з другом по зелену ліщину я!