ZLATA OGNEVICH - Пристрасть текст песни
Злата Огнєвіч
[ZLATA OGNEVICH - Пристрасть текст песни]
Крок собі на зустріч я зроблю
Спитаю, у тиші: «Як бути? Що далі? Де той, що люблю?»
На межі надії, я чекати буду, сновидіння оживуть.
Зупиню мить мінливу, серцю дам сліз гарячих
I туман нам як ложе простелю
Без вогню ніч зігрію, сум як попіл розвію
і собі я зізнаюсь, що люблю.
Видіння розтане, як потяг в туманах,
Мить на деньці серця збережу
Спитаю у тиші: «Кохання – омана? Чом за ним тужу?»
І крізь сон неначе, знову я побачу все, що сталось на яву.
Зупиню мить мінливу, серцю дам сліз гарячих
I туман нам як ложе простелю
Без вогню ніч зігрію, сум як попіл розвію
і собі я зізнаюсь, що люблю.
Соло.
Зупиню мить мінливу, серцю дам сліз гарячих
I туман нам як ложе простелю
Без вогню ніч зігрію, сум як попіл розвію
Все зроблю щоб ти бачив, що люблю
Добавить расширенную интерпретацию
Если вы знаете, о чем поет исполнитель, умеете читать «между строк» и знаете историю песни, вы можете добавить интерпретацию текста. После проверки нашими редакторами мы добавим ее как официальную интерпретацию песни!
Последние добавленные интерпретации к текстам песен