Женя і Катя - Вогні текст пісні (lyrics)
Євген Мартинюк і Катерина Мартинюк [Вінниця, Україна]
[Женя і Катя - Вогні текст пісні lyrics]
І вже майже опівніч, я не стану іншим
Наповнене змістом незрозуміле місто
У вуличній тиші літати затісно
Я взяв би квитки та, мабуть, вже пізно
І знову сам на сам із голосом в голові
Не знаходжу й пари слів на відповіді
Я справді не знаю чи правда, чи ні
Є кінцева мета у моєму житті
Я не знаходжу собі місця тут
Вказує внікуди прокладений маршрут
Невже це важливо куди усі йдуть
Не розуміючи у чому суть?
Бо люди як вогні, згасають в темряві
У спробах доторкнутися до вічності
Я залишусь у мрія на землі
Бо все це я знайшов в тобі
Бо люди як вогні, згасають в темряві
У спробах доторкнутися до вічності
Я залишусь у мрія на землі
Бо все це я знайшов в тобі
Бо люди, як вогні, ми звікли літати
І не помічати нікого на висоті
Так легко кохати, так важко
Чекати, коли ми на глибині
Нічого втрачати
Про що розмовляти
Коли ми на самоті
Бо люди, як вогні
І вже вкотре до останку
Ніч все далі веде
Серед порожніх кварталів знов
Зустрічаю п’яту ранку
Я люблю коли так спокійно
Час повз мене тече
Я набираю повні груди
Видихаю повільно
Я не знаходжу собі місця тут
Загублений серед старих спокут
Невже це важливо куди усі йдуть
Не розуміючи у чому суть?
Бо люди, як вогні, згасають в темряві
У спробах доторкнутися до вічності
Я залишусь у мрія на землі
Бо все це я знайшов в тобі
Бо люди як вогні, згасають в темряві
У спробах доторкнутися до вічності
Я залишусь у мрія на землі
Бо все це я знайшов в тобі
Бо люди, як вогні, ми звікли літати
І не помічати нікого на висоті
Так легко кохати, так важко
Чекати, коли ми на глибині
Нічого втрачати, про що розмовляти
Коли ми на самоті
Бо люди, як вогні
Наповнене змістом незрозуміле місто
У вуличній тиші літати затісно
Я взяв би квитки та, мабуть, вже пізно
І знову сам на сам із голосом в голові
Не знаходжу й пари слів на відповіді
Я справді не знаю чи правда, чи ні
Є кінцева мета у моєму житті
Я не знаходжу собі місця тут
Вказує внікуди прокладений маршрут
Невже це важливо куди усі йдуть
Не розуміючи у чому суть?
Бо люди як вогні, згасають в темряві
У спробах доторкнутися до вічності
Я залишусь у мрія на землі
Бо все це я знайшов в тобі
Бо люди як вогні, згасають в темряві
У спробах доторкнутися до вічності
Я залишусь у мрія на землі
Бо все це я знайшов в тобі
Бо люди, як вогні, ми звікли літати
І не помічати нікого на висоті
Так легко кохати, так важко
Чекати, коли ми на глибині
Нічого втрачати
Про що розмовляти
Коли ми на самоті
Бо люди, як вогні
І вже вкотре до останку
Ніч все далі веде
Серед порожніх кварталів знов
Зустрічаю п’яту ранку
Я люблю коли так спокійно
Час повз мене тече
Я набираю повні груди
Видихаю повільно
Я не знаходжу собі місця тут
Загублений серед старих спокут
Невже це важливо куди усі йдуть
Не розуміючи у чому суть?
Бо люди, як вогні, згасають в темряві
У спробах доторкнутися до вічності
Я залишусь у мрія на землі
Бо все це я знайшов в тобі
Бо люди як вогні, згасають в темряві
У спробах доторкнутися до вічності
Я залишусь у мрія на землі
Бо все це я знайшов в тобі
Бо люди, як вогні, ми звікли літати
І не помічати нікого на висоті
Так легко кохати, так важко
Чекати, коли ми на глибині
Нічого втрачати, про що розмовляти
Коли ми на самоті
Бо люди, як вогні