Люцина Хворост - На каву долю запрошу текст пісні (lyrics)
lucinissima [Харків, Україна]
[Люцина Хворост - На каву долю запрошу текст пісні lyrics]
[Куплет 1, Люцина Хворост]
На каву долю запрошу –
Чи колись пив хто каву з долею?
Все їй, що думаю, скажу –
Як не скажу, то збожеволію!
Я мала все, він був моїм
Любов здавалась невмирущою
Лишилась кава – кава з гущею
Любов розтанула, як дим
[Приспів]
Де ночі темні й ночі зоряні
Слова промовчані й говорені?
Де незабутні дні, де золоті вогні
Де вірші і пісні?!
А ти зрадлива, ти химерниця
А що минуло, те не вернеться, –
Ті місяці й сонця, ті дорогі місця
Ті молоді серця!
[Куплет 2, Люцина Хворост]
Вуста у каву умочу:
Невже я ними, гіркуватими
Чиєсь ім’я прошепочу
Когось у губи цілуватиму?
Хто нині пан, той завтра раб
Майбутнє в тайну запечатане
Якби я й знала, що втрачатиму
Мабуть, інакше не змогла б
[Приспів]
Де ночі темні й ночі зоряні
Слова промовчані й говорені?
Де незабутні дні, де золоті вогні
Де вірші і пісні?!
А ти зрадлива, ти химерниця
А що минуло, те не вернеться
Ті місяці й сонця, ті дорогі місця
Ті молоді серця!
[Куплет 3, Люцина Хворост]
На каву долю запрошу –
Чи колись пив хто каву з долею?
Все їй, що думаю, скажу –
Як не скажу, то збожеволію!
Я мала рай, ним був мій дім
Здавалась радість невмирущою
Лишилась кава – кава з гущею
Я не шкодую ні за чим!
[Solo]
[Приспів]
А ти зрадлива, ти химерниця
А що минуло, те не вернеться, –
Ті місяці й сонця, ті дорогі місця
Ті молоді серця!
Де ночі темні
Де ночі темні й ночі зоряні
Слова промовчані й говорені?
Де незабутні дні, де золоті вогні
Де вірші і пісні?!
Хоу-оу-у
А ти зрадлива, ти химерниця
А що минуло, те не вернеться, –
Ті місяці й сонця, ті дорогі місця
Ті молоді серця!
На каву долю запрошу –
Чи колись пив хто каву з долею?
Все їй, що думаю, скажу –
Як не скажу, то збожеволію!
Я мала все, він був моїм
Любов здавалась невмирущою
Лишилась кава – кава з гущею
Любов розтанула, як дим
[Приспів]
Де ночі темні й ночі зоряні
Слова промовчані й говорені?
Де незабутні дні, де золоті вогні
Де вірші і пісні?!
А ти зрадлива, ти химерниця
А що минуло, те не вернеться, –
Ті місяці й сонця, ті дорогі місця
Ті молоді серця!
[Куплет 2, Люцина Хворост]
Вуста у каву умочу:
Невже я ними, гіркуватими
Чиєсь ім’я прошепочу
Когось у губи цілуватиму?
Хто нині пан, той завтра раб
Майбутнє в тайну запечатане
Якби я й знала, що втрачатиму
Мабуть, інакше не змогла б
[Приспів]
Де ночі темні й ночі зоряні
Слова промовчані й говорені?
Де незабутні дні, де золоті вогні
Де вірші і пісні?!
А ти зрадлива, ти химерниця
А що минуло, те не вернеться
Ті місяці й сонця, ті дорогі місця
Ті молоді серця!
[Куплет 3, Люцина Хворост]
На каву долю запрошу –
Чи колись пив хто каву з долею?
Все їй, що думаю, скажу –
Як не скажу, то збожеволію!
Я мала рай, ним був мій дім
Здавалась радість невмирущою
Лишилась кава – кава з гущею
Я не шкодую ні за чим!
[Solo]
[Приспів]
А ти зрадлива, ти химерниця
А що минуло, те не вернеться, –
Ті місяці й сонця, ті дорогі місця
Ті молоді серця!
Де ночі темні
Де ночі темні й ночі зоряні
Слова промовчані й говорені?
Де незабутні дні, де золоті вогні
Де вірші і пісні?!
Хоу-оу-у
А ти зрадлива, ти химерниця
А що минуло, те не вернеться, –
Ті місяці й сонця, ті дорогі місця
Ті молоді серця!
Про пісню Люцина Хворост - На каву долю запрошу
Люцина Хворост: Цю пісню ми з моїм аранжувальником паном Валерієм Чуйковим мали зробити понад рік тому, власне, я дала йому матеріал наприкінці січня. Але мені було не квапно, тому, коли він запитав, чи могла б я пропустити вперед двох хлопців, студентів музучилища, які готуються на конкурс із дедлайном і яким терміново потрібні мінусові фонограми, я легко погодилася. З цієї точки зору добре бути незалежним автором-виконавцем: у тебе ніколи нема дедлайнів, звітуєш ти хіба що перед самою собою і ніколи нікому нічого не винна. (Боже, сподіваюся, що в тих харківських хлопців усе більш-менш гаразд, але конкурс їхній, підозрюю, не відбувся.) Коли руки в пана Валерія дійшли нарешті до моєї пісні, настало 24.02.2022.
Далі було багато чого: перший шок від війни, евакуація, переїзд до Польщі, пошук роботи, житла, студії звукозапису у Варшаві... Насамперед, звісно, праглося зробити пісню на підтримку України, тим паче що на тлі новин про війну вона, пісня ця, народилася сама, - так, це була "Обіцяй". Далі хотілося чогось динамічного й романтичного, - і я записала "Осінній час". А ця пісня, "На каву Долю запрошу", якось лежала в довгій шухляді - чи то через свій безкомпромісно мінорний настрій, чи то через те, що - з огляду на гіркі обставини - з піснями мені в принципі довелося сильно пригальмувати. Але, подумала я, несправедливо буде, якщо ця балада так і не побачить світу через російське вторгнення. Врешті-решт, деякі слова у ній - попри те що це пісня про втрачену любов і зруйнований шлюб передусім, - можуть прозвучати несподівано близько для багатьох вимушених переселенців: "я мала рай, ним був мій дім, здавалась радість невмирущою..." І оцей момент мимоволі вийшов автобіографічним: співаючи про дім, я справді згадувала свою домівку, до якої хотіла б повернутися.
І ще: під кожною своєю піснею я незмінно додаю: Клуб Апостроф. Попри те що клубну діяльність зі зрозумілих причин призупинено - мені важливо й далі вірити у свою причетність до такого явища, як Харківський український клуб "Апостроф". Колись це була одна з тих речей, які надавали сенсу моїй не надто веселій молодості. Якоюсь часточкою своєї душі я назавжди залишусь апостроф'янкою.
Слова і музика (2001-2022) Люцини Хворост
Аранжування Валерія Чуйкова (Ганновер)
Звукозапис Пшемислава Войслава (Przemysław Wojsław, Dream Art Agency, Варшава), звукорежисура Пшемислава Войслава (Dream Art Agency, Варшава) і Сергія Кудрякова (Ice-Records, Харків)
Заставка Лариса Вировець
Клуб "Апостроф", 2023
Далі було багато чого: перший шок від війни, евакуація, переїзд до Польщі, пошук роботи, житла, студії звукозапису у Варшаві... Насамперед, звісно, праглося зробити пісню на підтримку України, тим паче що на тлі новин про війну вона, пісня ця, народилася сама, - так, це була "Обіцяй". Далі хотілося чогось динамічного й романтичного, - і я записала "Осінній час". А ця пісня, "На каву Долю запрошу", якось лежала в довгій шухляді - чи то через свій безкомпромісно мінорний настрій, чи то через те, що - з огляду на гіркі обставини - з піснями мені в принципі довелося сильно пригальмувати. Але, подумала я, несправедливо буде, якщо ця балада так і не побачить світу через російське вторгнення. Врешті-решт, деякі слова у ній - попри те що це пісня про втрачену любов і зруйнований шлюб передусім, - можуть прозвучати несподівано близько для багатьох вимушених переселенців: "я мала рай, ним був мій дім, здавалась радість невмирущою..." І оцей момент мимоволі вийшов автобіографічним: співаючи про дім, я справді згадувала свою домівку, до якої хотіла б повернутися.
І ще: під кожною своєю піснею я незмінно додаю: Клуб Апостроф. Попри те що клубну діяльність зі зрозумілих причин призупинено - мені важливо й далі вірити у свою причетність до такого явища, як Харківський український клуб "Апостроф". Колись це була одна з тих речей, які надавали сенсу моїй не надто веселій молодості. Якоюсь часточкою своєї душі я назавжди залишусь апостроф'янкою.
Слова і музика (2001-2022) Люцини Хворост
Аранжування Валерія Чуйкова (Ганновер)
Звукозапис Пшемислава Войслава (Przemysław Wojsław, Dream Art Agency, Варшава), звукорежисура Пшемислава Войслава (Dream Art Agency, Варшава) і Сергія Кудрякова (Ice-Records, Харків)
Заставка Лариса Вировець
Клуб "Апостроф", 2023