Наталія Шевченко - Любисток текст пісні (lyrics)

Край вікна любисток пророста весною
Тягнеться до сонця голубе стебло
Зароста стежина ранньою травою
Де моє кохання вперше розцвіло
Де моє кохання вперше розцвіло

І чого журитись? І чого зітхати?
Солов'ї вертають до дзвінких дібров
Ожива любисток в зорях коло хати
Незабутня перша, трепетна любов!
Незабутня перша, трепетна любов!

Край вікна любисток потопає в росах
Світиться кришталем, як мої літа
Те, про що гадалось, так і не збулося
А бентежне серце знає, пам'ята
А бентежне серце знає, пам'ята

І чого журитись? І чого зітхати?
Солов'ї вертають до дзвінких дібров
Ожива любисток в зорях коло хати
Незабутня перша, трепетна любов!

І чого журитись? І чого зітхати?
Солов'ї вертають до дзвінких дібров
Ожива любисток в зорях коло хати
Незабутня перша, трепетна любов!
Незабутня, трепетна любов