Олександр Положинський, Ол.Ів.'Є - Музика текст пісні (lyrics)

Я падав в глибокі провалля, з яких ні ходу, ні льоту
Лежав на дні, зазираючи у невідомість
Розібраний на деталі волав там про допомогу
Та хто мене чув? Був німим і втратив свідомість
Я накопичував шрами, сплітав їх у павутину
Я йшов крізь вогонь, я сам був вогнем самопалу
Запеченими губами я кляв щоденну рутину
І дерся нагору, щоб там попасти в опалу

Музика штовхала мене, музика тягнула мене
Музика тримала мене на плаву, на плаву
Завдяки їй не занепав, завдяки їй ще маю запал
Завдяки музиці - я живу, я живу...

Мене топили в болоті, кляли, поливаючи брудом
Писали про мене на стінах лайливі сонети
А я рятувався в роботі, казав, що мовчати не буду
І я кричав – на весь світ, до всієї планети
Мене хапали за руки і перекривали повітря
Мені не давали роботи і не платили
Терпів знущання і муки, і знову рвався на вістря
Збираючи волю в кулак, не шкодуючи сили

Музика штовхала мене, музика тягнула мене
Музика тримала мене на плаву, на плаву
Завдяки їй не занепав, завдяки їй ще маю запал
Завдяки музиці - я живу, я живу...

Бувало, що руки тремтіли і пересихала горлянка
Ні взяти справу до рук, ні вийти на світло
Синцями сплямоване тіло, вода – за склянкою склянка
Не встиг озирнутись, як вже скінчилося літо
Без продиху і без перерви поволі робив крок за кроком
Неходженим шляхом, з якого ніколи не збочив
Запалював словом і нервом, не називався пророком
Та бачив сотні вогнів і палаючі очі

Музика штовхала мене, музика тягнула мене
Музика тримала мене на плаву, на плаву
Завдяки їй не занепав, завдяки їй ще маю запал
Завдяки музиці - я живу, я живу...