Тонка - У цій безодні текст пісні (lyrics)

Це особиста історія нашої Оленки, яка під гітару прозвучала настільки самодостатньо, що ми лишили пісню акустичною, а настрій доповнили пасажами баритон-саксофона, у виконанні нашого друга Григорія Паршина.

[Тонка - У цій безодні текст пісні lyrics]

Пробач мої сльози, в них тихо
Тануть спогади нами створені світи
З минулого досить, бо час давно добіг
Наш до межі у обіймах самоти
Я і досі бачу сни, де зі мною ти

Все мине, все мине, попри шторм і грози
Ми - кораблі, кораблі
Все мине, все мине - шлях нам вкажуть
Зорі до берегів, берегів

Час руйнує мрії та спалює мости
Ми це добре знали - все не назавжди
Я не уявляю, як же далі йти
Та я відпускаю, тебе відпускаю
В океан весни

Все мине, все мине, попри шторм і грози
Ми - кораблі, кораблі
Все мине, все мине - шлях нам вкажуть
Зорі до берегів, берегів

Ми не самотні - десятки, сотні
Ранених душ і мрій, що охололи
Ми не самотні у цій безодні
Всі віднайдуть істинний поклик

А-а-а-а-а! У цій безодні
А-а-а-а-а! Ми не самотні
А-а-а-а-а! У цій безодні
А-а-а-а-а! Ми не самотні

Інтерпретація для


Додати інтерпретацію

Про пісню Тонка - У цій безодні

Даний текст є поетичним виразом емоційної та філософської глибини людського життя. Ліричні герої співають про прощення, відпускання минулого та рух до майбутнього. У першому куплеті, дівчина звертається до чоловіка і просить про вибачення за свої сльози, які зберігають у собі спогади про минуле. Альона стверджує, що час давно добіг до межі самотності і намагається випустити зі свого життя минуле, хоча досі відчуває присутність минулого у своїх снах.

Приспів містить оптимістичний настрій, співачка звертається до метафори кораблів, які пройдуть через шторми та грози життя і знайдуть свій шлях до берегів майбутнього, де зустрінуть зорі. Вона наголошує на тому, що все мине, і навіть трагедії життя не зможуть зупинити рух до майбутнього.

Другий куплет висловлює роздуми про те, що час руйнує мрії та знищує мости, але ми не повинні зупинятись і відпускати майбутнє. Ярослав заявляє, що не знає, як йти далі, але він відпускає минуле, відпускає людину, з якою він пов'язує минулі спогади, і рушає в океан весни - символ майбутнього, де все ще можливо.

Фінал композиції закликає не відчувати себе самотніми в безодні життя, тому що багато інших людей також борються зі своїми проблемами та роздумами. Автори вірять, що всі знайдуть свій шлях до істинного поклику. Кода треку повторює слова "Ми не самотні" тричі.

Автори тексту: Тонка (Альона Карась та Ярослав Татарченко)
Автори музики: Тонка (Альона Карась та Ярослав Татарченко)
Саксофон: Григорій Паршин
Інтерпретувати