Віталій Лобач - Українки текст пісні (lyrics)

Незмінна в серці у людини Батьківщина
І довела це кожному із нас війна!
Про щоб не мріяла із Харкова дівчина
Найважливіше - поруч, щоб була сім'я!
А скільки мрій було про візи закордонні
Якби сказав, то не повірила б вона
Що несподіванно опиниться в Європі
Та винеже її туди лиха війна
Українка! Українка! Україночка!
Найгарніша, наймиліша, як картиночка!
Де б вона не була - всюди посміхається
І на Батьківщину знову повертається!

Хтось вирушив скоріш до дружньої Варшави
А хтось лишився в Україні у селі
Від небезпеки заховавшись у підвалі
Бо так спокійніше і поруч всі близькі!
Де б не були ви, наші любі українки
У серці нашому завжди ви і в душі
Все, що могли, робили любі наші жінки
Дітей, щоб наших врятувати від війни!
Українка! Українка! Україночка
Сяє чистою красою, наче зірочка!
Неважливо, що у світі відбувається
Сумувати чи здаватись не збирається!

Хай світить сонце вам на синім небосхилі
Чи за кордоном, чи у рідному селі!
Хай завжди поруч з вами будуть ваші милі -
І щастя більшого не треба на землі!
І погуляємо ми дружно на весіллі
Нарешті душу на гулянці відведем
Здолавши люту небезпеку, будем вільні
Бо усі разом Україну берем!
Українки! Українки! Україночки -
І в Італії, і в Польщі наші зірочки!
Повертайтеся додому, Україночки
Вас чекаєм, дуже любим, наші жіночки!