Юрій Данильчук - Україна текст пісні (lyrics)

Переламали усі кістки
Зав'язали очі терніями
Навколо розставили пастки
І оточили зміями
Вуха засипали піском
Рот набили глиною
Вирвали серце і закрили під замком
Щоб не дати її стати єдиною

Не давали їй води
Усе життя морили голодом
Стерли всі її сліди
І палили душу холодом
І забрали всіх ї дітей (всіх ї дітей)
Що за життя тримались пуповиною
Ворогами робили рідних людей
Щоби стала вона частиною

Збили з ніг усіх, хто йшов вперед
Змили кров із тіла лавою
Влили нам отруту в мед
І зробили мову сумішшю кривавою
Замінили всі її слова (всі її слова)
Від яких і називали солов'їною
(солов'їною)
І усе, що є тепер у неї - порох і зола
Та все ж лишилась вона Україною

Це моя земля! Це моя земля!
В ній лежать століттями мої діди
Це моя війна! Це моя війна!
Й всіх братів по крові, ми навіки козаки

Це моя біда! Це моя біда!
Сльози матерів за покійних дочку й сина
Це моє життя! Це моє життя!
І воно тепер твоє - Україна!