Фіолет - Саме собою текст пісні (lyrics)

Падав торішній сніг, завтра було так близько
Як він її беріг... Пробки й на вулицях слизько
Мармур сліпих торкань ти усміхнешся, і -
Спиниться місто й час, наче все вперше

Б'є по руках любов, як море зимове
Я ж бо тебе не знав, я ж бо тебе не чув
Б'є по руках любов, чи стане розмови
На все, що я не сказав; на все, що я не відчув
І не чекай, що станеться усе саме собою

Кавою з молоком, в сонце грудневих ранків
Скільки ховатись нам, останню скури за двох
За десять хвилин таксі два береги, біполярка
І сумне Дніпро - кадри як у кіно

Б'є по руках любов, як море зимове
Я ж бо тебе не знав, я ж бо тебе не чув
Б'є по руках любов, чи стане розмови
На все, що я не сказав; на все, що я не відчув
І не чекай, що станеться усе саме собою

Падав торішній сніг під серцебиття ледь чутне
Ти усміхнешся і завариш нам зранку чай

Деякі миті тривають вічності
Вічності сумнівів, болю, розпуки
Ти тягнешся руками до тиші, а там сніг
Боже, який прекрасний сніг за вікном.
Бачиш?!

Б'є по руках любов, як море зимове
Я ж бо тебе не знав; я ж бо тебе не чув
Б'є по руках любов, чи стане розмови
На все, що я не сказав; на все, що я не відчув
І не чекай, що станеться усе саме собою

Падав торішній сніг
Падав торішній сніг
Падав торішній сніг
Саме собою