MONATIK - Люди... Камені... текст пісні (lyrics)
MONATIK [Дмитро Монатік] Луцьк/Київ, Україна 🇺🇦
[MONATIK - Люди... Камені... текст пісні lyrics]
О, Боже, як хотів би я побачити світ
Де люди вільні, як теплий вітер
Який шепоче танцюючим квітам
А вони дарують зимою літо
О, Боже, як хотів би я побачити світ
Де не просто дають обіцянки
Ми обіймаємось до самого ранку
Зустрічаючи сонце
Але люди, як камені -
Чекають на щастя заростаючи травами
Є люди, як гавані - чекають на ті кораблі
Які не вийшли в плавання
Але все буває, - може і прийдуть
Вірю, прийде час, - і ми побачимо світ
Де розуміють усі наші мрії
Ми перетворюємо їх в надії
Лиш побачивши твої очі
Вірю, прийде час, - і ми побачимо світ
Де по-справжньому можна літати
Не озираючись на вчорашнє
За це можливо віддати усе
Але люди, як камені -
Чекають на щастя заростаючи травами
Є люди, як гавані - чекають на ті кораблі
Які не вийшли в плавання
Але все буває, - може і прийдуть
У-у, але все буває
Люди, як камені -
Кам'яні стіни навколо нас
І доводиться рвати у спини
Щоб подолати й побачити світло
Треба докладати чимало сил
І я докладаю усіх зусиль
Якими тільки можна пережити (біль)
Перемолоти (біль), передивитись (нас)
Переганяти (нас), не перебирати фрази
Перетікати в нову фазу
Вірю, прийде час, - і ми побачимо світ
Во-о! Во-о!
Вірю, прийде час, - і ми побачимо світ
Во-о! Во-о!
Вірю, прийде час, - і ми побачимо світ
Во-о! Во-о!
Вірю, прийде час, - і ми побачимо світ
Во-о! Во-о!
Вірю, прийде час, - і ми побачимо світ
Де люди вільні, як теплий вітер
Який шепоче танцюючим квітам
А вони дарують щастя нам
Де люди вільні, як теплий вітер
Який шепоче танцюючим квітам
А вони дарують зимою літо
О, Боже, як хотів би я побачити світ
Де не просто дають обіцянки
Ми обіймаємось до самого ранку
Зустрічаючи сонце
Але люди, як камені -
Чекають на щастя заростаючи травами
Є люди, як гавані - чекають на ті кораблі
Які не вийшли в плавання
Але все буває, - може і прийдуть
Вірю, прийде час, - і ми побачимо світ
Де розуміють усі наші мрії
Ми перетворюємо їх в надії
Лиш побачивши твої очі
Вірю, прийде час, - і ми побачимо світ
Де по-справжньому можна літати
Не озираючись на вчорашнє
За це можливо віддати усе
Але люди, як камені -
Чекають на щастя заростаючи травами
Є люди, як гавані - чекають на ті кораблі
Які не вийшли в плавання
Але все буває, - може і прийдуть
У-у, але все буває
Люди, як камені -
Кам'яні стіни навколо нас
І доводиться рвати у спини
Щоб подолати й побачити світло
Треба докладати чимало сил
І я докладаю усіх зусиль
Якими тільки можна пережити (біль)
Перемолоти (біль), передивитись (нас)
Переганяти (нас), не перебирати фрази
Перетікати в нову фазу
Вірю, прийде час, - і ми побачимо світ
Во-о! Во-о!
Вірю, прийде час, - і ми побачимо світ
Во-о! Во-о!
Вірю, прийде час, - і ми побачимо світ
Во-о! Во-о!
Вірю, прийде час, - і ми побачимо світ
Во-о! Во-о!
Вірю, прийде час, - і ми побачимо світ
Де люди вільні, як теплий вітер
Який шепоче танцюючим квітам
А вони дарують щастя нам