Паліндром - Час Пісок текст пісні (lyrics)

Паліндром

Паліндром [Степан Бурбан] Глава 94 [Львів/Київ, Україна]

[Паліндром - Час Пісок текст пісні lyrics]

Мама!
Як же я набрид сам собі
Твій образ похмурий в печінці сидить
Ти - мій хрестик на шиї низом догори
Мій Гепатит Ц

Правда!
Моя реальність на нитці висить
На одного колобка 130 лисиць
Так було, коли на шнурку рукавиці носив
Тих суворіших зим

Я плавав!
Завжди в собі, тому топлюсь ніким
Бо, здається, я нарешті вже доплив за буйки
Рятувальне коло всі мені швиряють гуртом
Це просто бетон

Мама!
Я кричу про тебе з білих кімнат
Там так чисто, а в мому роті повно гівна
Я боюся ним заляпати цей милий диван

За смертю двері зачиняємо
Сьогодні жити не встигаємо
Тоді в пісочниці не знав ніхто
Час - пісок

Вже всі слова ми вимовляємо
Людей на відстані кохаємо
Лиш би не зникнув як хороший сон
Наш зв'язок

За смертю двері зачиняємо
Сьогодні жити не встигаємо
Тоді в пісочниці не знав ніхто
Час - пісок

Вже всі слова ми вимовляємо
Людей на відстані кохаємо
Лиш би не зникнув як хороший сон
Наш зв'язок

Інтерпретація для


Додати інтерпретацію

Інтерпретувати