Ірина Федишин, Євген Хмара - Нас весна не там зустріла текст пісні (lyrics)

Коли я вперше почула цю пісню і з’явилася ідея її заспівати, це був десь 4 день війни. Тоді, мені її на кухні включив Віталій. Але мій емоційний стан не дозволяв мені цього зробити. Я ще не могла повірити, що всі ці жахіття відбуваються у нашій Україні, я чула і бачила жахливі новини, але відмовлялася це все сприймати. І коли я вперше, на кухні, почула цю пісню, сльози лилися рікою. Віталій каже: давай заспіваємо. А я сказала, що не можу. І навіть, не дослухавши до кінця, вибігла з кухні у кімнату, щоб заспокоїтися. Розуміння того, що в Україну прийшла страшна війна - не давало спокою. Не хочу плакати, не хочу співати пісень, щоб українці плакали. І ми поставили цю пісню на паузу. Але, як за іронією долі, не хотіла співати пісень, від яких навертаються сльози, та все одно не вийшло. Емоції все одно накрили і спершу з’явилася ще більш не проста пісня "Розстріляна весна".

Паралельно, я вже почала їздити на музичні зустрічі для наших захисників. Спрацювалася разом з Евгений Хмара - Evgeny Khmara Він неймовірно талановитий піаніст-віртуоз, який швидко вивчив мої пісні, ми зробили акустичну версію концертної програми і їздимо з підтримкою до наших військових. Так з Євгеном ми ще більше здружилися. І тут виникла ідея зробити разом у творчому тандемі пісню, а саме "Нас весна не там зустріла". На той момент я вже виплакала багато сліз, сприйняла той факт, що в Україні війна, і розпочала боротьбу на своєму фронті. Я вже по-іншому почала сприймати цей твір. Ми зразу у цей день пішли на студію, і почали роботу. По дорозі я почала більше цікавитися, що це за пісня? Ми думали, що це народна повстанська, але тут я знаходжу інформацію, що є автори.

Йосип Струцюк родом з Луцька, написав цей вірш, а священник Олександр Гаркавий, який вже давно у Канаді, поклав його на музику. Ми віднайшли контакти. Поспілкувалися з двома авторами, які з радістю надали офіційні права на твір. Коли я спілкувалася з п. Йосипом, він розповів мені історію створення цієї пісні.

Написана пісня була ще у 1985 році. Мотивом стала неймовірна історія кохання Степана та Надійки - гороїчних воїнів УПА. Вже тоді, будучи в Українській Повстанській Армії, не покладаючи зусиль, молоді хлопці і дівчата, жертвуючи своїм життям, боролися за волю України.

Ось так ми розпочали роботу. Євген Хмара поїхав до Києва, де у себе на студії записав рояль, адже сказав, що за звук роялю краще нічого не має) А я й не сперечалася. Адже він закоханий у гру на фортепіано. Я вже у Львові записала вокал. Паралельно ми вирішили зняти відео. Режисером виступив Володимир Шурубура. Коли ми почали радитися, як зняти відео, прозвучала ідея зняти нашу зруйновану Україну. Та я була не готова до такого кроку. Переживаючи весь біль свого народу, я зразу відчула, що не можу, не хочу, не смію співати на руїнах, де дуже багато болю. Порадившись, всі погодилися, що треба інше рішення. Вдячна своїй дуже маленькій, але неймовірно творчій, професійній, дружній команді за роботу.

Працювати з Євгеном - це одне задоволення. Володимир Шурубура дуже тонко і естетично відчуває кадр. Віталій, який завжди надихає цікавими ідеями і мотивує до постійної роботи. Надихає не тільки мене, але усіх навколо.

Ця весна співає нам не ті пісні, які б ми хотіли чути. Але ми не здамося! Україна стоїть! Україна бореться і обов’язково переможе !

Слова: Йосип Струцюк
Музика: отець Олександр Гаркавий
Аранжування, запис, мастерінг: Нікіта Богданов, Мар'ян Глова