BITZ - ПОЛЕ текст пісні (lyrics)

Моє тіло під кулями
Руки стомлені, очі закриті напів
Мої ночі не зоряні
І не зламлені душі в окопі братів
Моя віра прихована
Недосяжна війною, не вбита чужим
Моє місто зруйноване
Але вбити його в них не вистачить сил

Моє сонце опалює
Мою шкіру у битві, крізь шолом йде кров
Відчуваю що падаю
Я торкаюсь землі, і останній ковток
Затискаю під раною
Я дивлюся у небо, і бачу свій дім
І моментами згадую :
Моя смерть - це життя моїх милих синів

Вийди в поле - солов'їний спів
В долоні тих, хто в полоні
Та й душу, вільну збережи
Поранені, але живі

Тисячи слів і ідей -
Рівно тисячі вбитих дітей
Поруч тисячі тих, хто чекає на мир
І ці тисячи бачили смерть
Коли люди імперії вруть -
Із палаючих тіл малювали сюжет
I лелеки летять у далекі міста
Вони бачать яка є війна.

В того мрія вернутись домому цілим
Обійняти кохану, сказати усе:
Що немає війни, що ми перемогли
Моя рідна, не плач - досить, витри лице

І на кожному кроці у кожного з тих
Вся ця мрія цвіте, як калина в саду
За свободу и мир, за малих и старих
І заради цього він пішов на війну

Вийди в поле - солов'їний спів
В долоні тих, хто в полоні
Та й душу, вільну збережи
Поранені, але живі
Вийди в поле - солов'їний спів
В долоні тих, хто в полоні
Та й душу, вільну збережи
Поранені, але живі