DRAFT - Монолог текст пісні (lyrics)
[DRAFT - Монолог текст пісні lyrics]
Він сидить на пустому вокзалі, що спить
І повз нього розгнузданий вітер летить
У кишені квиток до країни чужої
Напрям держе на захід у пошуках волі
Я покину тебе він землі промовля
Прошу вибач цей вчинок, країно моя
Я старався як міг поміняти людей
Та не можна добру научити свиней
Научити свиней
Тут жадоба до грошей жаль топить в багні
Батьківщина єдина моя не землі
Тут любив я, страждав, плакав і веселивсь
Це було ніби вчора, а може колись
Я від тебе сьогодні кудись полечу
Ти постав лиш за мене у церкві свічу
Щоб горіла вона кожен день, кожну ніч
Аж до поки тягар свій не зкину із пліч
Не cкину із пліч
Аж до поки сюди не повернуся я
Україно, кохана, казкова земля
Розділи свій народ на хороших і злих
Розділи і воздай за діяннями їх
Оголосить чийсь голос про поїзд швидкий
І завдам я на плечі тягар свій важкий
Я не буду у тебе просити пробачення
Прощавай, тобто вибач, до побачення
І повз нього розгнузданий вітер летить
У кишені квиток до країни чужої
Напрям держе на захід у пошуках волі
Я покину тебе він землі промовля
Прошу вибач цей вчинок, країно моя
Я старався як міг поміняти людей
Та не можна добру научити свиней
Научити свиней
Тут жадоба до грошей жаль топить в багні
Батьківщина єдина моя не землі
Тут любив я, страждав, плакав і веселивсь
Це було ніби вчора, а може колись
Я від тебе сьогодні кудись полечу
Ти постав лиш за мене у церкві свічу
Щоб горіла вона кожен день, кожну ніч
Аж до поки тягар свій не зкину із пліч
Не cкину із пліч
Аж до поки сюди не повернуся я
Україно, кохана, казкова земля
Розділи свій народ на хороших і злих
Розділи і воздай за діяннями їх
Оголосить чийсь голос про поїзд швидкий
І завдам я на плечі тягар свій важкий
Я не буду у тебе просити пробачення
Прощавай, тобто вибач, до побачення