Farinhate - Бог помер в Маріуполі текст пісні (lyrics)
фаринхейт [Олексій Дивачевський, Олексій Семещук, Олександр Себестьянович, Андрій Далевський] Рівне, Україна 🇺🇦
[Farinhate - Бог помер в Маріуполі текст пісні lyrics]
Руки ломала та й вирвані коси
Було так давно, але боляче досі
Руки ломала та й вирвані коси
Було так давно, але боляче досі
Руки ломала та й вирвані коси
Було так давно, але боляче досі
Гортала новини, дивилась відоси
Давай коридор, там голі та босі
Кричала безмолвно, просила - давайте
Усі відвернулись, тож карма, ви знайте
Бумерангом вертається, суки, тікайте
Куля запущена всіх вас там знайде
Ми за вас молимось, тільки не рухали б
Де ви були, коли в двері вам стукали
Хай Бог помагає і дверима грюкали
Я знаю одне: Бог помер в Маріуполі
А я, знаю одне:
Він помер у театрі з написом "Діти"
В шкільному автобусі, навпіл розбитому
Нам дали вибір: стояти й горіти
Лишитися кров'ю в бетоні і плитах
Ми за вас молимось, тільки не рухали б
Де ви були, коли в двері вам стукали
Він помер в Бородянці, стік кров'ю у Бучі
Може корегував, а може й сам мучив?
Дивився й сміявся на могили у скверах
Чи ставив печатки на секретних паперах?
Кричала, просила, й вже навіть не плакала
Плаче лиш той, кому є що втрачати
Ще плаче лиш той, хто до смерті заляканий
А смерті нема, є лиш попіл і згарище
Всі поранені болем, сиренами, звуками
Розбитими шибками у вікнах фігурками
Де ви були, коли ми всі стукали
Я знаю одне: Бог помер в Маріуполі
Руки ломала та й вирвані коси
Було так давно - боляче досі
Кричала, просила, й вже навіть не плаче
Плаче тоді, коли є що втрачати
Було так давно, але боляче досі
Руки ломала та й вирвані коси
Було так давно, але боляче досі
Руки ломала та й вирвані коси
Було так давно, але боляче досі
Гортала новини, дивилась відоси
Давай коридор, там голі та босі
Кричала безмолвно, просила - давайте
Усі відвернулись, тож карма, ви знайте
Бумерангом вертається, суки, тікайте
Куля запущена всіх вас там знайде
Ми за вас молимось, тільки не рухали б
Де ви були, коли в двері вам стукали
Хай Бог помагає і дверима грюкали
Я знаю одне: Бог помер в Маріуполі
А я, знаю одне:
Він помер у театрі з написом "Діти"
В шкільному автобусі, навпіл розбитому
Нам дали вибір: стояти й горіти
Лишитися кров'ю в бетоні і плитах
Ми за вас молимось, тільки не рухали б
Де ви були, коли в двері вам стукали
Він помер в Бородянці, стік кров'ю у Бучі
Може корегував, а може й сам мучив?
Дивився й сміявся на могили у скверах
Чи ставив печатки на секретних паперах?
Кричала, просила, й вже навіть не плакала
Плаче лиш той, кому є що втрачати
Ще плаче лиш той, хто до смерті заляканий
А смерті нема, є лиш попіл і згарище
Всі поранені болем, сиренами, звуками
Розбитими шибками у вікнах фігурками
Де ви були, коли ми всі стукали
Я знаю одне: Бог помер в Маріуполі
Руки ломала та й вирвані коси
Було так давно - боляче досі
Кричала, просила, й вже навіть не плаче
Плаче тоді, коли є що втрачати