Гаррі Шульц - Дім текст пісні (lyrics)

Кажуть по долонях можна виміряти вік свій
На моїх видно, що я вмер два роки тому
Десь у серці Маріуполя безслідно
На пустій платформі, що колись
Називалась долонею скрюченій
Скомканій, спрощеній, згриженій поліг світ
У якому я колись мріяв жити

Самотній крук -
Єдиний провідник по дню мій
Він кричить віддалено
А значить сонце десь встало
А значить я все ще живу тут
Сирий підвал дає лік часу краплями
Що точать апарат Єлізарова на руці
Який поклали мені мої ще на Азовсталі тоді

Я впізнаю тільки басовий тон
Він топить мільйони спогадів своїм матом
На допитах, храпом, харками й смородом
Ним володіє пі**рас невідомий, який сміється від крові


Пустивши котру, стріляє холостим кожен раз
Впритул мені в молоду сиву скроню

Мрію побачити зорі
Хоча би востаннє постояти, хоча би десь ззовні
Де вітер нескорений дерева гойдає
Там, де мої корені було зірвано на той шлях неторований
Там де те, що я гордо завжди називав своїм домом

І хай хмари затоплять світло, небо зріже грім
Зграями чорти підуть зневірою у серце твоє
Борись за мене, як боровся я за спільний дім
Борись за тих, хто сьогодні в полоні зі мною

І хай хмари затоплять світло, небо зріже грім
Зграями чорти підуть зневірою у серце твоє
Борись за мене, як боровся я за спільний дім
Борись за всіх, хто ще досі в полоні

Мабуть, земля із ніг не впала, відколи нас звідти забрали
Напевно ряди бравих сповнились новими бійцями і там
На великій землі ціла нація втомлена, але тверда та яскрава
Прийняла бій, не завершений нами, людьми,
Міцнішими сталі та каменю

Мене вивели з задуму, дорога закінчена тут
Темна камера змила всі патерни та не пам'ять
У плямах багряних про те, ким я був
Іржаві ґрати, запах тухлятини, бруд
Гній у ранах та вибиті зуби
Я чуюся трупом, але сонце встало
А значить я все ще живу тут

Я твердо знаю, мене вдома чекають
Ті, хто залишився в живих
Вони б'ються щодня проти бісових зграй
А з ними за нас б'є цілий світ
І нехай моя віра не знайде
У серцях їхніх місця байдужості
Бо який це народ, що ганебно
Полишив на страту всі душі ці

Мрію почути перони незруйнованих міст
Мрію на схилі у горах сміятися голосно
В своєму дерев'яному кріслі
Там, де мою молодість було зірвано
В нескіченну дорогу
Там, де те, що назавжди
Залишиться моїм домом

І хай хмари затоплять світло, небо зріже грім
Зграями чорти підуть зневірою у серце твоє
Борись за мене, як боровся я за спільний дім
Борись за тих, хто сьогодні в полоні зі мною

І хай хмари затоплять світло, небо зріже грім
Зграями чорти підуть зневірою у серце твоє
Борись за мене, як боровся я за спільний дім
Борись за всіх, хто ще досі в полоні