JEVAGA - Зі Львова до Києва текст пісні (lyrics)
Джевага [Україна]
«Зі Львова до Києва» – це історія кохання на відстані, якому не судилося стати щасливим. У пісні переплетені пристрасть і смуток, біль і самотність, самовідданість і вірність, відчуття невзаємності і готовність подолати будь-яку відстань заради довгоочікуваної зустрічі.
[JEVAGA - Зі Львова до Києва текст пісні lyrics]
Чому ти так вірила, вірила
Коли ти зі Львова до Києва
Про щастя так мріяла
На пальчиках бігала за ним
І знову так вірила, вірила
Коли ти зі Львова до Києва
Під грозами й зливами
Тебе потяг віз туди, де
Наче метро тільки лінія довше
Останній вагон наздогнала його вже
Самотнє купе і на ніч постіль
Відсутній звʼязок і на сон вже часу досить
Тихо-тихо так тихше-тихше
Наче дощ за вікнами знову пише про вас
Це останній раз
Вірші-вірші ти рукою боляче в душі твоїй
Та тільки він його не читав і тебе питав
Чому ти так вірила, вірила
Коли ти зі Львова до Києва
Про щастя так мріяла
На пальчиках бігала за ним
І знову так вірила, вірила
Коли ти зі Львова до Києва
Під грозами й зливами
Тебе потяг віз туди, де
Місто людей, одинокі трамваї
Там хтось кожен день своє щастя шукає
Милі на сотні з того ж вокзалу
Та не знайшла те, що довго так чекала
Тихо-тихо так тихше-тихше
Наче дощ за вікнами знову пише про вас
Це останній раз вірші вірші ти рукою боляче
В душі твоїй та тільки він його не читав
І тебе питав
Чому ти так вірила, вірила
Коли ти зі Львова до Києва
Про щастя так мріяла
На пальчиках бігала за ним
І знову так вірила, вірила
Коли ти зі Львова до Києва
Під грозами й зливами
Тебе потяг віз туди, де
Коли ти зі Львова до Києва
Про щастя так мріяла
На пальчиках бігала за ним
І знову так вірила, вірила
Коли ти зі Львова до Києва
Під грозами й зливами
Тебе потяг віз туди, де
Наче метро тільки лінія довше
Останній вагон наздогнала його вже
Самотнє купе і на ніч постіль
Відсутній звʼязок і на сон вже часу досить
Тихо-тихо так тихше-тихше
Наче дощ за вікнами знову пише про вас
Це останній раз
Вірші-вірші ти рукою боляче в душі твоїй
Та тільки він його не читав і тебе питав
Чому ти так вірила, вірила
Коли ти зі Львова до Києва
Про щастя так мріяла
На пальчиках бігала за ним
І знову так вірила, вірила
Коли ти зі Львова до Києва
Під грозами й зливами
Тебе потяг віз туди, де
Місто людей, одинокі трамваї
Там хтось кожен день своє щастя шукає
Милі на сотні з того ж вокзалу
Та не знайшла те, що довго так чекала
Тихо-тихо так тихше-тихше
Наче дощ за вікнами знову пише про вас
Це останній раз вірші вірші ти рукою боляче
В душі твоїй та тільки він його не читав
І тебе питав
Чому ти так вірила, вірила
Коли ти зі Львова до Києва
Про щастя так мріяла
На пальчиках бігала за ним
І знову так вірила, вірила
Коли ти зі Львова до Києва
Під грозами й зливами
Тебе потяг віз туди, де
Додати розширену інтерпретацію
Якщо ви знаєте, про що співає виконавець, вмієте читати «між рядками» та знаєте історію пісні, ви можете додати інтерпретацію тексту. Після перевірки нашими редакторами ми додамо її як офіційну інтерпретацію пісні!
Останні додані інтерпретації до текстів пісень