Karina Yarmolenko - Мовчи текст пісні (lyrics)
Карина Ярмоленко [Київ, Україна] 🇺🇦
[Karina Yarmolenko - Мовчи текст пісні lyrics]
[Куплет 1]
Стрімко зачиняються двері, я не проскочу
Ми усі в цій клятій системі. Чуєш? Я кричу!
Бачиш як порожньо і холодно в моїх очах
Ми так хвилювались, але це даремно
Голосно проноситься вітер, виє дикий звір
Каються дорослі і діти, обіцяють мир
Хто ми в цій широкій пустелі посеред світів?
Загубили все та ще ходимо вільні
[Приспів]
Мовчи, не питай
Скільки болю в моїх думках
Ми рахуєм години, кулі на руках
За спиною той, хто не встояв
Спокій залізного міста
Мовчи, коли всіх
Затискають в пекельний круг
Краще бути в безпеці, аніж зайвий рух
Ми в полоні, соромно тонем
Тільки не знаєм навіщо
[Куплет 2]
Чуєш любий, за ваші кошти будь-який каприз
Хочеш, ми почнемо все з неба, зпустим з гори вниз?
Хочеш замалюємо сонце і посієм страх
Щоб ніхто не зміг згаменутись від нічних атак?
Хто ви всі дрібні й недостойні? На чиїх правах?
Може й ми такі непристойні... Та хіба це так?
Може треба бути сильнішим? Показати як?
Зглузду з'їхали ви та інші, і ніяк навспак!
Я не бачу ваших кордонів, бачу лише ціль
Що мені потрібно вкрасти, щоб здолати біль?
Хто залишиться з нами поряд, коли прийде час?
Нам не вистачає волі! Зупиніть цей сказ!
Десь попереду квітне поле, небо у зірках
Лагідно, родина поряд, обрус в пелюстках
Як же хочеться до дому до своїх корінь
Стерти з себе весь цей сморід "чемних" поколінь
[Приспів]
Мовчи, не питай
Скільки болю в моїх думках
Ми рахуєм години, кулі на руках
За спиною той, хто не встояв
Спокій залізного міста
Мовчи, коли всіх
Затискають в пекельний круг
Краще бути в безпеці, аніж зайвий рух
Ми в полоні, соромно тонем
Тільки не знаєм навіщо
Стрімко зачиняються двері, я не проскочу
Ми усі в цій клятій системі. Чуєш? Я кричу!
Бачиш як порожньо і холодно в моїх очах
Ми так хвилювались, але це даремно
Голосно проноситься вітер, виє дикий звір
Каються дорослі і діти, обіцяють мир
Хто ми в цій широкій пустелі посеред світів?
Загубили все та ще ходимо вільні
[Приспів]
Мовчи, не питай
Скільки болю в моїх думках
Ми рахуєм години, кулі на руках
За спиною той, хто не встояв
Спокій залізного міста
Мовчи, коли всіх
Затискають в пекельний круг
Краще бути в безпеці, аніж зайвий рух
Ми в полоні, соромно тонем
Тільки не знаєм навіщо
[Куплет 2]
Чуєш любий, за ваші кошти будь-який каприз
Хочеш, ми почнемо все з неба, зпустим з гори вниз?
Хочеш замалюємо сонце і посієм страх
Щоб ніхто не зміг згаменутись від нічних атак?
Хто ви всі дрібні й недостойні? На чиїх правах?
Може й ми такі непристойні... Та хіба це так?
Може треба бути сильнішим? Показати як?
Зглузду з'їхали ви та інші, і ніяк навспак!
Я не бачу ваших кордонів, бачу лише ціль
Що мені потрібно вкрасти, щоб здолати біль?
Хто залишиться з нами поряд, коли прийде час?
Нам не вистачає волі! Зупиніть цей сказ!
Десь попереду квітне поле, небо у зірках
Лагідно, родина поряд, обрус в пелюстках
Як же хочеться до дому до своїх корінь
Стерти з себе весь цей сморід "чемних" поколінь
[Приспів]
Мовчи, не питай
Скільки болю в моїх думках
Ми рахуєм години, кулі на руках
За спиною той, хто не встояв
Спокій залізного міста
Мовчи, коли всіх
Затискають в пекельний круг
Краще бути в безпеці, аніж зайвий рух
Ми в полоні, соромно тонем
Тільки не знаєм навіщо
