LELY45 - Коли сонце сідає за схил текст пісні (lyrics)
Лілу45 [Людмила Білоусова] Україна, Київ 🇺🇦
[LELY45 - Коли сонце сідає за схил текст пісні lyrics]
Коли сонце сідає за схил
Починається битва, люди встають із руїн
Живі і померлі, згвалтовані, вбиті
Всі вони просто хотіли жити
Я чую ваш біль
Я не знаю, куди його діти
Пробачте мені
ненароджені діти
Мені ніколи не вистачить слів
Я не хотіла писати таких віршів
Мені ніколи не стане душі
Щоб зупинити ті кляті дощі
Немає в світі такої кари
Яка б помстилась за всі кошмари
Немає в світі таких ліків
Аби забути предсмертних криків
Коли сонце сідає за схил
Починається битва, люди встають із руїн
Живі і померлі, згвалтовані, вбиті
Всі вони просто хотіли жити
Коли сонце сідає за схил
Починається битва, люди встають із руїн
Живі і померлі, згвалтовані, вбиті
Всі вони просто хотіли жити
Я вже не знаю, кому молитись
Мені так страшно стало помилитись
Допоки ми живі, будемо битись
А потім, покидьки, будемо любитись
Мені ніколи не вистачить слів
Я не хотіла писати таких віршів
Мені ніколи не стане душі
Щоб зупинити ті кляті дощі
Немає в світі такої кари
Яка б помстилась за всі кошмари
Немає в світі таких ліків
Аби забути предсмертних криків
Коли сонце сідає за схил
Починається битва, люди встають із руїн
Живі і померлі, згвалтовані, вбиті
Всі вони просто хотіли жити
Коли сонце сідає за схил
Починається битва, люди встають із руїн
Живі і померлі, згвалтовані, вбиті
Всі вони просто хотіли жити
Починається битва, люди встають із руїн
Живі і померлі, згвалтовані, вбиті
Всі вони просто хотіли жити
Я чую ваш біль
Я не знаю, куди його діти
Пробачте мені
ненароджені діти
Мені ніколи не вистачить слів
Я не хотіла писати таких віршів
Мені ніколи не стане душі
Щоб зупинити ті кляті дощі
Немає в світі такої кари
Яка б помстилась за всі кошмари
Немає в світі таких ліків
Аби забути предсмертних криків
Коли сонце сідає за схил
Починається битва, люди встають із руїн
Живі і померлі, згвалтовані, вбиті
Всі вони просто хотіли жити
Коли сонце сідає за схил
Починається битва, люди встають із руїн
Живі і померлі, згвалтовані, вбиті
Всі вони просто хотіли жити
Я вже не знаю, кому молитись
Мені так страшно стало помилитись
Допоки ми живі, будемо битись
А потім, покидьки, будемо любитись
Мені ніколи не вистачить слів
Я не хотіла писати таких віршів
Мені ніколи не стане душі
Щоб зупинити ті кляті дощі
Немає в світі такої кари
Яка б помстилась за всі кошмари
Немає в світі таких ліків
Аби забути предсмертних криків
Коли сонце сідає за схил
Починається битва, люди встають із руїн
Живі і померлі, згвалтовані, вбиті
Всі вони просто хотіли жити
Коли сонце сідає за схил
Починається битва, люди встають із руїн
Живі і померлі, згвалтовані, вбиті
Всі вони просто хотіли жити