Лілу45 (LELY45) - Зупиняти кров текст пісні (lyrics)

[Вступ]
Я так втомилась зупиняти кров
Збирати в купу піщані замки
Я прошу тільки не штовхай промов
За дицибелами не чути сварки

[Куплет 1, Лілу45]
Ми більше ніколи не будемо ними
Вони залишились у м'язах, у пам'яті
Вони святкували дощі й іменини
Ховалися в Бога у пазусі

Вже потім пішли оскали й провини
Вже після відросли пазурі
Ні ми, ні вони - ні в чому не винні
Вся суть у безглуздому казусі

Вже потім пішли оскали й провини
Вже після відросли пазурі
Ні ми, ні вони ні в чому не винні
Вся суть у безглуздому казусі

[Приспів]
Я так втомилась зупиняти кров
Збирати в купу піщані замки
Я прошу тільки не штовхай промов
За дицибелами не чути сварки

Я кричу, а посуд б'ється
Визнай, ми програли битву
Більш ніхто не промахнеться
О минуле ноги витру

[Куплет 2, Лілу45]
Я ненавиджу себе, на кого ми схожі?
Між нами тільки стіни і огорожі
Нічого спільного, ми просто сусіди
Які хотіли би роз'їхатись і збайдужіти

Але, натомість в голові обіцянки про старість
Дурну шалену віданність і дитячу зухвалість
Між нами безліч клятв і пустих обіцянок
І певність: після темряви настане світанок

Заклякли тіні і ознаки, злякалися найбільші страхи
Розм‘якли цілі, змились плани - і ми в полоні у омани
Б‘ємося головою об стіну власноруч побудовану
Розфокусовані приціли, пусти мене - і я піду

[Брідж]
У-у-у-у-у-у-у
І я піду
У-у-у-у-у-у-у

[Приспів]
Я так втомилась зупиняти кров
Збирати в купу піщані замки
Я прошу тільки не штовхай промов
За дицибелами не чути сварки

Я кричу, а посуд б'ється
Визнай, ми програли битву
Більш ніхто не промахнеться
О минуле ноги витру