Міша Правильний - 11 вересня текст пісні (lyrics)
Misha Pravilnij [Київ, Україна] 🇺🇦
[Міша Правильний - 11 вересня текст пісні lyrics]
Я із сім’єю та друзями сидів вдома
Та відмічав День Народження
Я тоді ще малий був, і зажурився одразу
Коли в момент всі перебігли від мене до телевізора
Шо мені тоді до того Нью-Йорку, коли я вдома, у Києві
П’ю Кока-Колу і їм солодку вату разом із рідними
Я дивився на тата, який чомусь засмутився і сказав
Шо Кока-Коли вже може ніколи не бути більше
З того часу - я кожен рік відмічав цей день
Стаючи старшим під траурні спогади із новин
А зараз, якийсь малий - такий самий, тікі американський
Дивиться на мою країну і не розуміє, що значить "Іду на ви"
Він не розуміє, чому треба помирати, щоб інші жили
Жує свою солодку вату і не розуміє
Нащо війни в реальності, коли є бойовики
Він поки не розуміє нічого, та колись зрозуміє таки
Сьогодні знову згадую вежі близнюки
Поряд не так багато близьких, але вони саме ті
Свого дому нема, але є проста ціль
Лишитись людиною в цьому світі - єдине, що на меті
З Днем Народження, свічки не спіши задувати
Ти вже дорослий, більше ніякої "вати"
Весь свій біль час лишати на тому березні
Навіть, коли кожен день - як 11 вересня
З Днем Народження, свічки не спіши задувати
Ти вже дорослий, більше ніякої "вати"
Весь свій біль час лишати на тому березні
Навіть, коли кожен день - як 11 вересня
Текст містить дві частини, які порівнюють теракт 11 вересня в США і війну в Україні зі своєю особистою життєвою ситуацією. У першій частині автор згадує, як він зі своєю сім'єю відзначав День Народження в день теракту в США. Він бачив, що всі зайшли до дому, щоб дивитися новини про теракт, а сам він не розумів, що сталося, бо його це не стосувалося. Але тато сказав йому, що Кока-Кола може більше не існувати, і це вразило Мішу. Він почав дивитися на теракт як на подію, яка не тільки змінила світ, але і мала вплив на його особисте життя. У другій частині музикант порівнює свою життєву ситуацію з тією, що наразі відбувається в Україні, де йде війна. Він говорить про маленького Американського хлопчика, який не розуміє, що таке "Іду на ви" і чому люди повинні помирати, щоб інші могли жити. Автор також згадує близьких людей, які були поруч з ним, коли сталися теракти 11 вересня, і які тепер не мають своїх домівок. Автор закликає не забувати про біль і бути людьми в цьому світі. У цілому, текст відображає особисту реакцію автора на світові події і порівнює його життєву ситуацію з тією, що відбувається в інших країнах.