Міша Правильний - Кормак Маккарті (Інтро) текст пісні (lyrics)
Misha Pravilnij [Київ, Україна] 🇺🇦
[Міша Правильний - Кормак Маккарті Інтро текст пісні lyrics]
Світ змінюється щосекунди
Але жодна країна не пристосована до цих змін
Хто буде перший? Тогоріч, у лютому
Мені здавалось: це ж будемо ми
Кров, ненависть, біль та гордість за націю
Міксуватимуться в коктейль ми його вип'ємо
Оптика стане точною і все
По-новому понесеться тепер
Ми виженемо тих, із мисленням дев’яностих
Поставимо нових молодих
Які хоча б щось торопають
Вчені, спеціалісти у різних
Сферах: IT'шники, інженери, розробники
Соціологи, мейкери
Освітяни та культурні діячі нової хвилі
Зберуться в одного великого українця
І їх праця у побудову
Країни майбутнього виллється
Ми змінимо політичні засади, на
Нас дивитиметься схід, захід
Північ та південь
Країна позбавиться корупції
Економіка працюватиме на новому рівні
Права та ліва руки не знатимуть
Про одна одної рухи правий та лівий рухи
Працюватимуть без радикалізму
Не відгризаючи одне одному руки
Ми стікі до цього йшли час вже
Нарешті зробити роботу над помилками
Час не розкидувати бездумно, а, навпаки
Збирати ті створені кров'ю і потом камені
І з них майбутнє раціональне як
Приклад для всієї планети побудувати
Побудувати храм духу ми побудували
Але на відкриття чомусь
Прийшли лише Герострати
Де стався цей збій? Може, десь на кордоні
Де контрабанда нікуди не зникла?
Чи, може, у панельному домі
Де чергова жінка до перегару
Та стусанів звикла?
Чи десь у красивому кабінеті
Де приймаються некрасиві криваві рішення?
Чи десь в інтернеті
Де одні інші знущаються над іншими іншими, а?
Чи, може, цей збій стався
Коли ми почали думати, що ми тут найкращі?
Що ми маємо найвеличнішу історію
Найвеличнішу землю і найвеличніших пращурів
Десь я вже бачив це, від цих ідей зриває без
Того вже спустошений дах
Ці ідеї колись у півнусі вже
Викладав один амбіційний художник-невдаха
А стати відповідальними вільними, мислячими
Дорослими нині нелегко
Для столичної молоді єдина свобода
То не воля, а бути обйобаними під техно
Креативний клас єдине, що креативить
Чим би закинутись сьогодні ввечері
Благо: завдяки урядовцям в них є вибір
І це єдиний чесний вибір
Яким вони забезпечені
Жити життя, незважаючи на війну
Для цивільних це виклик і відповідь страху
Але ми всі так старанно
Та яскраво живемо його
Що вже навіть військові в ахуї
Коли по кабаках ті, кому похуй
На сьогодення, роблять вигляд
Що їм не похуй
А вчорашні м’ясники в красивих костюмах
На камеру смиренно моляться Богу
А ти розкажи мені, що не на часі
Критикувати своє, спитай: "А шо ти зробив
Старічок?"
Я тобі відповім: "Поки наша реальність така
Значить ми всі не зробили нічо"
Але я пишу це, бо вірю
Що ми заслуговуєм більшого
Аніж бути плямою на порваній карті
Але, доки ми не виправимо себе
На нас чекає лише майбутнє
Про яке писав Кормак Маккарті
Але жодна країна не пристосована до цих змін
Хто буде перший? Тогоріч, у лютому
Мені здавалось: це ж будемо ми
Кров, ненависть, біль та гордість за націю
Міксуватимуться в коктейль ми його вип'ємо
Оптика стане точною і все
По-новому понесеться тепер
Ми виженемо тих, із мисленням дев’яностих
Поставимо нових молодих
Які хоча б щось торопають
Вчені, спеціалісти у різних
Сферах: IT'шники, інженери, розробники
Соціологи, мейкери
Освітяни та культурні діячі нової хвилі
Зберуться в одного великого українця
І їх праця у побудову
Країни майбутнього виллється
Ми змінимо політичні засади, на
Нас дивитиметься схід, захід
Північ та південь
Країна позбавиться корупції
Економіка працюватиме на новому рівні
Права та ліва руки не знатимуть
Про одна одної рухи правий та лівий рухи
Працюватимуть без радикалізму
Не відгризаючи одне одному руки
Ми стікі до цього йшли час вже
Нарешті зробити роботу над помилками
Час не розкидувати бездумно, а, навпаки
Збирати ті створені кров'ю і потом камені
І з них майбутнє раціональне як
Приклад для всієї планети побудувати
Побудувати храм духу ми побудували
Але на відкриття чомусь
Прийшли лише Герострати
Де стався цей збій? Може, десь на кордоні
Де контрабанда нікуди не зникла?
Чи, може, у панельному домі
Де чергова жінка до перегару
Та стусанів звикла?
Чи десь у красивому кабінеті
Де приймаються некрасиві криваві рішення?
Чи десь в інтернеті
Де одні інші знущаються над іншими іншими, а?
Чи, може, цей збій стався
Коли ми почали думати, що ми тут найкращі?
Що ми маємо найвеличнішу історію
Найвеличнішу землю і найвеличніших пращурів
Десь я вже бачив це, від цих ідей зриває без
Того вже спустошений дах
Ці ідеї колись у півнусі вже
Викладав один амбіційний художник-невдаха
А стати відповідальними вільними, мислячими
Дорослими нині нелегко
Для столичної молоді єдина свобода
То не воля, а бути обйобаними під техно
Креативний клас єдине, що креативить
Чим би закинутись сьогодні ввечері
Благо: завдяки урядовцям в них є вибір
І це єдиний чесний вибір
Яким вони забезпечені
Жити життя, незважаючи на війну
Для цивільних це виклик і відповідь страху
Але ми всі так старанно
Та яскраво живемо його
Що вже навіть військові в ахуї
Коли по кабаках ті, кому похуй
На сьогодення, роблять вигляд
Що їм не похуй
А вчорашні м’ясники в красивих костюмах
На камеру смиренно моляться Богу
А ти розкажи мені, що не на часі
Критикувати своє, спитай: "А шо ти зробив
Старічок?"
Я тобі відповім: "Поки наша реальність така
Значить ми всі не зробили нічо"
Але я пишу це, бо вірю
Що ми заслуговуєм більшого
Аніж бути плямою на порваній карті
Але, доки ми не виправимо себе
На нас чекає лише майбутнє
Про яке писав Кормак Маккарті