Міша Правильний - Микола Львович текст пісні (lyrics)
Misha Pravilnij [Київ, Україна] 🇺🇦
[Міша Правильний - Микола Львович текст пісні lyrics]
Мій класний керівник Микола Львович був вчителем географії
Він на уроках мало розповідав про предмет, більше про власні думки
Він був сильний мужик, але трохи не витримавши життєвий графік
Почав пити і, кажуть, через це помер-таки
Але, коли він ще був живий і коли я ще був малий
Він виступав для кожного з нас у своєрідній батьківській ролі
Розказуючи таке, про що зазвичай не розкажуть батьки
І, тим більше, не розкажуть у модній київській школі
Не думай, що ти краще за інших, навіть якщо більше маєш
Не женися за бабками, бо тобі їх ніколи не вистачить
Життя влаштоване так, що, коли ти найменше цього чекаєш
Асфальт підніметься та дуже боляче вдарить тебе по обличчю
Дівчата тебе кликатимуть тусити, хлопці хотітимуть тебе намахати
Кредити, обов’язки та втрати не можна прогуляти, як школу
Ти можеш об’їздити хоч увесь світ, але краще рідної хати
Ти, просто повір мені, точно не знайдеш ніколи
Дороги, мости, міста, двори, гори, річки, готелі, села
Ти вчитимеш географію все життя, але
Як не крути, ця географія не буде веселою
Дороги, мости, міста, двори, гори, річки, готелі, села
Ти вчитимеш географію все життя, але
Як не крути, ця географія не буде веселою
Я не слухав тоді Миколу Львовича
Бо він ще також розповідав ніби бачив прибульців
Тож мене більше цікавило вживання алкоголю, табаку та трави
Я був малий, як я міг бути в курсі, що, крім НЛО
Львович у всьому іншому був правий
Я відтоді відвідав багато країн, втратив дім
Ночував то в пентхаусах, то у борделях, то у притонах
Наробив купу лиха близьким, наробив купу лиха собі
А міг просто дослухатись до свого шкільного Платона
Який, до речі, також казав, що обов’язково буде війна
Ми сміялись тоді всім класом, як із безглуздого анекдоту
Пройшло двадцять років, Львовича вже давно нема
А ось реальність перетворилась на похмуру версію Dot'и
В кожного з нас був такий вчитель, коли ми сиділи за партами
Може, саме час кожному згадати слова свого Львовича
Географію можна не знати та користуватися картами
А ось не знати як жити — то реально важко та боляче
Дороги, мости, міста, двори, гори, річки, готелі, села
В кінці кінців то вирішуєш тільки ти
Весела твоя географія чи не така і весела
Дороги, мости, міста, двори, гори, річки, готелі, села
В кінці кінців то вирішуєш тільки ти
Весела твоя географія чи не така і весела
Він на уроках мало розповідав про предмет, більше про власні думки
Він був сильний мужик, але трохи не витримавши життєвий графік
Почав пити і, кажуть, через це помер-таки
Але, коли він ще був живий і коли я ще був малий
Він виступав для кожного з нас у своєрідній батьківській ролі
Розказуючи таке, про що зазвичай не розкажуть батьки
І, тим більше, не розкажуть у модній київській школі
Не думай, що ти краще за інших, навіть якщо більше маєш
Не женися за бабками, бо тобі їх ніколи не вистачить
Життя влаштоване так, що, коли ти найменше цього чекаєш
Асфальт підніметься та дуже боляче вдарить тебе по обличчю
Дівчата тебе кликатимуть тусити, хлопці хотітимуть тебе намахати
Кредити, обов’язки та втрати не можна прогуляти, як школу
Ти можеш об’їздити хоч увесь світ, але краще рідної хати
Ти, просто повір мені, точно не знайдеш ніколи
Дороги, мости, міста, двори, гори, річки, готелі, села
Ти вчитимеш географію все життя, але
Як не крути, ця географія не буде веселою
Дороги, мости, міста, двори, гори, річки, готелі, села
Ти вчитимеш географію все життя, але
Як не крути, ця географія не буде веселою
Я не слухав тоді Миколу Львовича
Бо він ще також розповідав ніби бачив прибульців
Тож мене більше цікавило вживання алкоголю, табаку та трави
Я був малий, як я міг бути в курсі, що, крім НЛО
Львович у всьому іншому був правий
Я відтоді відвідав багато країн, втратив дім
Ночував то в пентхаусах, то у борделях, то у притонах
Наробив купу лиха близьким, наробив купу лиха собі
А міг просто дослухатись до свого шкільного Платона
Який, до речі, також казав, що обов’язково буде війна
Ми сміялись тоді всім класом, як із безглуздого анекдоту
Пройшло двадцять років, Львовича вже давно нема
А ось реальність перетворилась на похмуру версію Dot'и
В кожного з нас був такий вчитель, коли ми сиділи за партами
Може, саме час кожному згадати слова свого Львовича
Географію можна не знати та користуватися картами
А ось не знати як жити — то реально важко та боляче
Дороги, мости, міста, двори, гори, річки, готелі, села
В кінці кінців то вирішуєш тільки ти
Весела твоя географія чи не така і весела
Дороги, мости, міста, двори, гори, річки, готелі, села
В кінці кінців то вирішуєш тільки ти
Весела твоя географія чи не така і весела