ONUKA - RANOK текст пісні (lyrics)
гурт ОНУКА 🌀 [Наталія Жижченко/Філатова] Київ, Україна 🇺🇦
[ONUKA - RANOK текст пісні lyrics]
Знайшла свій перший пост з того самого дня
Цитую "Вам не вистачить духу нас подолати
За нами правда, віра, Бог, світ
Ви так дивуєтесь нашому спротиву!
Далі більше! І ніч вистоїмо і ранок
Ми вдома під обстрілами
Я не втікатиму! Руками розірву
Скільки стане сил! До ранку!"
А далі було нове життя
В якому змінилось все
Окрім цього зрозумілого і
Такого конкретного відчуття вистоїмо
Почали жити в іншому вимірі
Планувати життя - минула розкіш днів
І світ поділився на "нормальний" і наш
В якому життя коригується додатком "Тривога"
Де щоночі відчуття, що засинаєш востаннє
Але мені здається
Що цей наш світ - мій ідеальний і рідний
Де я Є не моя тінь
Де я навчилась керувати часом
І переміщатись у ньому
І всі ми час-від-часу прокидаємось 24 лютого
Впевнена, що так вміємо лише ми
Осінь та зима запам'ятались відсутністю
Світла і тепла тепер я панічно боюсь темряви
Коли сутеніє
Мені фізично не вистачає повітря
Та ми побачили найпотужніше світло
В наших серцях, не в оселях
І вимкнути його просто неможливо
Коли перша свідома фраза твого
Сина: "світло пропало"
І це моя перемога, бо вона українською
Боляче
"Навіть землі боляче, коли вони йдуть"
І "якщо треба пояснювать
Значить не треба пояснювать", бо
Ми воюємо за волю, а вони за рабство
Бо у них немає майбутнього
Все воно у минулому
Хотіли вкрасти наше? А подарували - єдність
Порив, хвилю і таку велику, нескінченну
І незбагненну віру в Україну!
Віру у найсміливіших воїнів,
у найвідданіших волонтерів, у народ
Єдиний, як ніколи це наша тектоніка
Наші зрушення історичних плит
Нашого самоусвідомлення і віри
Цитую "Вам не вистачить духу нас подолати
За нами правда, віра, Бог, світ
Ви так дивуєтесь нашому спротиву!
Далі більше! І ніч вистоїмо і ранок
Ми вдома під обстрілами
Я не втікатиму! Руками розірву
Скільки стане сил! До ранку!"
А далі було нове життя
В якому змінилось все
Окрім цього зрозумілого і
Такого конкретного відчуття вистоїмо
Почали жити в іншому вимірі
Планувати життя - минула розкіш днів
І світ поділився на "нормальний" і наш
В якому життя коригується додатком "Тривога"
Де щоночі відчуття, що засинаєш востаннє
Але мені здається
Що цей наш світ - мій ідеальний і рідний
Де я Є не моя тінь
Де я навчилась керувати часом
І переміщатись у ньому
І всі ми час-від-часу прокидаємось 24 лютого
Впевнена, що так вміємо лише ми
Осінь та зима запам'ятались відсутністю
Світла і тепла тепер я панічно боюсь темряви
Коли сутеніє
Мені фізично не вистачає повітря
Та ми побачили найпотужніше світло
В наших серцях, не в оселях
І вимкнути його просто неможливо
Коли перша свідома фраза твого
Сина: "світло пропало"
І це моя перемога, бо вона українською
Боляче
"Навіть землі боляче, коли вони йдуть"
І "якщо треба пояснювать
Значить не треба пояснювать", бо
Ми воюємо за волю, а вони за рабство
Бо у них немає майбутнього
Все воно у минулому
Хотіли вкрасти наше? А подарували - єдність
Порив, хвилю і таку велику, нескінченну
І незбагненну віру в Україну!
Віру у найсміливіших воїнів,
у найвідданіших волонтерів, у народ
Єдиний, як ніколи це наша тектоніка
Наші зрушення історичних плит
Нашого самоусвідомлення і віри