Після Дощу - Пекло охолоне текст пісні (lyrics)
Pislya Doschu [Олег Саліванов] Київ, Україна
[Після Дощу - Пекло охолоне текст пісні lyrics]
[Куплет 1]
Смак солоний, на щоках відчуваю
На них знову впала сльоза
Нас таких мільйони, що хотіли літати
Але знову буде гроза
І не крапка, а кома
Треба жити, бо
Не повернути минуле назад
І усе невідоме
Викликає все більше страхи
Все менше азарт
Я в собі все що маю викричу
Щоб звільнити себе від розпачу
Не тримати в собі усе навчусь
Посиджу, і спокійно виплачу
Є етапи та їх завершення
Є потреба на нові звершення
Важко визнати мрії вмершими
Що залишились в двадцять першому
[Приспів]
Зібрали зі сліз велике море солоне
Кричали у двері усі, молили ікони
Щоб тих, хто пішов, знову зустріли перони
Загоються рани, пекло охолоне
[Куплет 2]
Ми хотіли просто жити, так як хотіли
Без відчуття тривоги й страху, по всьому тілу
І я питаю часто, чому нам так "пощастило"?
Ми ніби у човні, який наповнений тротилом
Ми шукаємо шляхи, щоб не втратити віру
Намагаємось не втрапити в пащу до звіра
Ми шукаєм промінь сонця, хоч навколо сіро
Кожна новина ніби залізає нам під шкіру
Я такий як і усі, втомився - присів
Шкода, до іншої планети немає таксі
До тієї, де би був океаном сусід
Де відчували, що майбутнє у нашій руці
Я такий як і усі, бо далі іду
Із відчуттям того, що завтра готує біду
Я не знаю, чи мені буде важко іти
Та добре, що є поруч ти
[Приспів]
Зібрали зі сліз велике море солоне
Кричали у двері усі, молили ікони
Щоб тих, хто пішов, знову зустріли перони
Загоються рани, пекло охолоне
Зібрали зі сліз велике море солоне
Кричали у двері усі, молили ікони
Щоб тих, хто пішов, знову зустріли перони
Загоються рани, пекло охолоне
Смак солоний, на щоках відчуваю
На них знову впала сльоза
Нас таких мільйони, що хотіли літати
Але знову буде гроза
І не крапка, а кома
Треба жити, бо
Не повернути минуле назад
І усе невідоме
Викликає все більше страхи
Все менше азарт
Я в собі все що маю викричу
Щоб звільнити себе від розпачу
Не тримати в собі усе навчусь
Посиджу, і спокійно виплачу
Є етапи та їх завершення
Є потреба на нові звершення
Важко визнати мрії вмершими
Що залишились в двадцять першому
[Приспів]
Зібрали зі сліз велике море солоне
Кричали у двері усі, молили ікони
Щоб тих, хто пішов, знову зустріли перони
Загоються рани, пекло охолоне
[Куплет 2]
Ми хотіли просто жити, так як хотіли
Без відчуття тривоги й страху, по всьому тілу
І я питаю часто, чому нам так "пощастило"?
Ми ніби у човні, який наповнений тротилом
Ми шукаємо шляхи, щоб не втратити віру
Намагаємось не втрапити в пащу до звіра
Ми шукаєм промінь сонця, хоч навколо сіро
Кожна новина ніби залізає нам під шкіру
Я такий як і усі, втомився - присів
Шкода, до іншої планети немає таксі
До тієї, де би був океаном сусід
Де відчували, що майбутнє у нашій руці
Я такий як і усі, бо далі іду
Із відчуттям того, що завтра готує біду
Я не знаю, чи мені буде важко іти
Та добре, що є поруч ти
[Приспів]
Зібрали зі сліз велике море солоне
Кричали у двері усі, молили ікони
Щоб тих, хто пішов, знову зустріли перони
Загоються рани, пекло охолоне
Зібрали зі сліз велике море солоне
Кричали у двері усі, молили ікони
Щоб тих, хто пішов, знову зустріли перони
Загоються рани, пекло охолоне
